Особливості методики та етапи роботи над навчальним проектом

Лідія Коряченко

вчитель початкових класів

відокремлений підрозділ Миронівська загальноосвітня

школа І-ІІ ст. КЗ Павлівське НВО «Загальноосвітня школа І-ІІІ ст. -дошкільний навчальний заклад» Світловодської районної ради Кіровоградської області

Анотація. У статті аналізуються особливості використання інноваційних педагогічних технологій у сучасному навчально-виховному процесі початкової школи; розкриваються методика і зміст та особливості методу проектів.

Ключові слова: технологія, педагогічна технологія, метод проектів, навчальний проект, класифікація проектів, структура проекту, етапи проектної діяльності, умови успішного впровадження проектної діяльності

Останнім часом в нашій країні відбувається процес модернізації та реформування освітньої системи. Ці зміни відбуваються за трьома основними напрямками: входження до світового простору, пошук нових засобів і методів формування творчої особистості, подальша інтеграція освітніх факторів (школи, родини, суспільства).

Життя, як відомо, не стоїть на місці. Суспільству потрібні особистості, які вміють, у першу чергу, самостійно вчитися. Школа має створити умови для формування творчої особистості. Сучасний освітній процес передбачає пошук нових, більш ефективних технологій, які і будуть сприяти розвитку творчих здібностей учнів, формувати навички саморозвитку та самоосвіти. Цим вимогам відповідає проектна діяльність у навчальному процесі.

Проектне навчання (project-based learning) дедалі більше набирає обертів, оскільки є дуже ефективним і актуальним підходом до викладання та навчання. Численні дослідження вказують на те, що після його успішного впровадження в учнів покращується мотивація до навчання та підвищується рівень досягнень. Також така форма роботи допомагає реалізувати частково програму ранньої профорієнтації учнів, аби в майбутньому випускники свідомо обирали професію і навчальний заклад.

4. Розвивати в учнів дослідницькі уміння (виявлення проблем, збір інформації), спостережливість, уміння висувати гіпотези, узагальнювати, розвивати аналітичне мислення.

Проектна діяльність передбачає роботу в колективі. Великий інформаційний і технологічний обсяг багатьох проектів примушує учнів об'єднуватися у групи. Така ситуація сприяє становленню, формує соціалізовану особистість, працюючи у команді діти вчаться взаємодіяти один з одним, вирішувати можливі конфлікти, набувати навичок етичного міжособистісного спілкування, брати відповідальність за вибір рішення, аналізувати результати діяльності. Досвід свідчить, що найскладніше самостійно розподіляти обов'язки. Важливо зазначити, що тут слід дотримуватися принципу "кожний робить те, що зможе зробити краще інших". Становленню особистості сприяє також необхідність допомогти один одному, оцінювати один одного, критикувати, а найголовніше - нести відповідальність за свою роботу перед собою, своєю групою, всім колективом. Під час роботи з інформаційною частиною проекту деяким учням буде складно зорієнтуватися в інформаційному просторі. Тому рекомендую розпочати навчання учнів із пошуку і відбору необхідних відомостей, передбачаючи для цього тренінгові форми занять у рамках майже всіх навчальних предметів. Певні труднощі для учнів пов'язані з аналітичною частиною проекту. Вони не вміють розставити логічні та емоційні акценти, оцінити явища в цілому. Не завжди легко для них оцінити форму презентації матеріалу. Тому складаю графік індивідуальних консультацій, коли учні подають у чорновому варіанті підсумки чергового етапу роботи над проектом, і коригую у випадку необхідності. Завдяки спланованим діям, я досягаю взаємодії дитячої душі і розуму, навчаю мислити. Ця основа сприяє формуванню вільної творчої особистості. Сьогодні метод проектів вважається одним із перспективних видів навчання, тому що він створює умови для творчої самореалізації учнів, підвищує мотивацію для отримання знань, сприяє розвитку їхніх інтелектуальних здібностей. Учні набувають досвіду вирішення реальних проблем з огляду на майбутнє самостійне життя, які проектують у навчанні. Впровадження методу проектів - це важка, але цікава робота.

Переваги проектного навчання:

Для учнів:

1. Традиційна аудиторія перетворюється у відкритий навчальний простір, в якому учні рухаються у власному темпі;

2. У процесі виконання проекту виникає потреба в самонавчанні та самовдосконаленні;

3. Навчання на основі запам'ятовування та повторення переходить до інтеграції, відкриття та презентації набутих знань;

4. Учні мають можливість проходити всі етапи "виробництва": від ідеї, створення моделі майбутнього продукту до його реалізації.

Для вчителів:

1. Надає вчителям можливість вибудувати позитивну історію стосунків з учнями за нових умов;

2. Підібрати учням ролі, підкресливши їхні індивідуальність і природні таланти.

Організовуючи проектну діяльність у початковій школі, учитель має враховувати вікові й психолого-фізіологічні особливості дітей молодшого шкільного віку. Дитина молодшого шкільного віку має невеликий життєвий досвід, тому і коло соціально значущих проблем, з якими вона могла мати справу, вузьке, її уявлення про такі проблеми мало диференційовані, однопланові. Проблема проекту, яку ми пропонуємо молодшому школяреві, має бути соціально детермінованою та знайомою і цікавою для нього. Тому теми дитячих проектних робіт краще вибирати із змісту навчальних предметів або із близьких до них галузей.

Вимоги до проектної роботи в початкових класах:

1. Контроль за виконанням проектних завдань має бути ретельніший (більша кількість консультацій і спостережень за веденням проектної документації), адже теоретичних, практичних знань та вмінь у молодших школярів ще бракує.

2. Проекти для початкової школи здебільшого мають бути короткотривалими (обдаровані учні, які випереджають у своєму розвитку однолітків, можуть успішно розробляти і довготривалі проекти).

3. У роботі з усім класом слід віддавати перевагу рольовим, інформаційним, творчим проектам - ці види діяльності завжди цікавили молодших школярів.

4. Для пошукової діяльності бажано спочатку залучати дітей з підвищеною навчальною мотивацією - їхні дослідження можуть зацікавити інших учнів.

5. У ролі перших проектів у початковій школі варто обрати групові. Це надасть можливість диференційовано розподілити проектне завдання: після здійснення проекту кожна дитина вважатиме себе здатною брати участь у його виконанні. Учитель отримає уявлення про можливості кожної дитини (зокрема для пропозицій щодо індивідуальних проектів у подальшому) і виділить лідерів, які зможуть очолити майбутні проектні групи.

6. Значну увагу необхідно приділяти презентації проектів: запрошувати на неї батьків, учнів інших класів (такий підхід створює мотивацію для подальшої роботи).

7. Учитель на початку проектування повинен підвести учнів до вибору теми.

8. Теми учнівських проектів мають бути різноманітними, їх не слід регламентувати та виділяти більш значущі.

9. Робота над проектами у початкових класах не повинна бути вимушеною, учні мають працювати добровільно.

З чого розпочати роботу над проектом?

Перед тим, як розпочати роботу над проектом, необхідно відповісти на такі п'ять запитань:

1) Що? Чому ?

2) Як?

3) Хто?

4) Коли?

1. Що? Чому?

• Яка існує проблема, на розв'я­зання якої Ви націлюєте свої зу­силля?

• Яка мета Вашого проекту?

• Які завдання ставить перед собою Ваш проект?

2. Як?Як розбити проект на етапи для більш ефективної реалізації?

3. Хто?

• Які групи треба створити?

• До кого звернутися за консульта­цією?

• Як розподілити обов'язки відпо­відно до можливостей учасників проекту?

4. Коли?

• Який строк презентації проекту?

• Які строки реалізації даного про­екту?

Метод проектів завжди зорієнтований на самостійну діяльність учнів, яка реалізується як в індивіду­альній, так і в парній, груповій діяльності, що завжди передбачає розв'язання проблеми: з одного боку - використання сукупності різноманітних методів, засо­бів навчання, а з іншого - необхідність інтегрування знань, уміння використовувати знання з різних галузей науки, техніки тощо.

Проектна робота дуже перспективна, оскільки в ній кожен з учасників не втрачає свого статусу актив­ної діючої особистості, намагається зайняти в групі позицію, що відповідає його можливостям: знанням, умінням, здібностям, мисленню тощо. Це позначаєть­ся на загальному формуванні індивідуального стилю дитини. Працюючи над проектом, учні спілкуються, співпрацюють і допомагають один одному в процесі навчання, розвивають соціальні, розумові та комуні­кативні навички.

Основні етапи роботи у проекті:

1 етап - Організаційний

Учитель повідомляє учням тему, мету, кінцевий продукт проекту, завдання, план роботи. Усе це обговорюється в класі, учні вносять свої пропозиції.

2 етап - Підготовчий

Відбувається збір матеріалу, ознайомлення з навчальною інформацією, виконання тренувальних вправ.

3 етап - Проектна робота

Починається проектування "макета", опрацювання зібраної інформації, її коригування. На цьому етапі учні звертаються до довідників, словників, до вчителя для одержання додаткової інформації.

4 етап - Оформлювальний

На цьому етапі відбувається остаточне оформлення кінцевого продукту (малювання, складання, розфарбовування, оформлення презентації тощо). Це може відбуватися як у школі, так і вдома.

5 етап - Презентація проекту

Учні розповідають про свою роботу у проекті, демонструють кінцевий продукт, захищають ідею, зміст, відповідають на запитання опонентів.

6 етап - Підбиття підсумків

На цьому етапі вчитель (координатор проекту) та учні (учасники проекту) аналізують виконану роботу, виявляють її переваги та недоліки, оцінюють свою участь у проекті, складають плани на майбутнє.

Користь методу проектів для початкового навчання складно переоцінити. Він не є альтернативою класно-урочній системі. Треба його сприймати як додатковий засіб, що розвиває пізнавальну сферу та особистісні якості молодшого школяра. За допомогою методу проектів підвищується пізнавальний інтерес учнів до навчання. Цей метод є найзначимішим з-поміж пізнавальних методів (на думку О. Я. Савченко) і виникає лише в ситуації пошуку нових знань та самостійної діяльності.

Багато хто з вчителів проти надання учням знань у готовому вигляді, необхідно створювати умови для самостійної пізнавальної ініціативи учня. І якщо учні на уроці задають питання - ви переможець: дітям цікаво, вони вас слухають і хочуть знати більше. Якщо ж ви не можете відповісти на дитяче питання - ви подвійний переможець: діти досягли високого рівня розвитку розумової діяльності.

Список літератури:

• Котелянець Л. Проектний метод навчання молодших школярів.//ж. «Рідна школа».-2001, №10
• Мармаза О.І. Проектний підхід до управління навчальним закладом.- Х.: Вид. група «Основа», 2003. - 80с.

• Мелашенко К. Технологія проектного навчання // Завуч. - 2006. - №13.-с.12-14

• Метод проектів у початковій школі // Упорядн.: О.Онопрієнко,
• О.Кондратюк. - К.: Шкільний світ, 2007. - с.12