Інноваційна діяльність вихователя в умовах реформи сучасної системи дошкільної освіти
УДК 373.24
Інноваційна діяльність вихователя в умовах реформи сучасної системи дошкільної освіти
Даценко Юлія, завідувач Григорівського дошкільного навчального закладу «Ромашка» Григорівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області

Анотація. З прийняттям нового Закону «Про освіту» відбуваються докорінні зміни в роботі не лише вчителя, а і вихователя закладу дошкільної освіти, адже його випускники невдовзі стануть школярами. Інновації відкривають досконаліші шляхи піднесення якості наукових досліджень та реального удосконалення практики. Розвиток навчального закладу визначається сукупною здатністю та готовністю педагогів до створення та впровадження новацій з метою підвищення якості освітніх послуг.
Ключові слова: інноваційна діяльність,заклад дошкільної освіти, освітнє середовище, адаптивне предметно-розвиваюче середовища, особистісний підхід.
Інноваційна педагогічна діяльність як особливий вид творчої діяльності спрямована на оновлення системи освіти. Вона є результатом активності людини не стільки у пристосуванні до зовнішнього середовища, скільки у зміні його відповідно до особистих і суспільних потреб та інтересів.
Інноваційна діяльність, будучи складним і багатоплановим феноменом, своїм змістом охоплює процес взаємодії індивідів, спрямований на розвиток, перетворення об'єкта, на переведення його в якісно новий стан; системну діяльність щодо створення, освоєння та застосування нових засобів; особливий вид творчої діяльності, що об'єднує різноманітні операції і дії, спрямовані на одержання нових знань, технологій, систем. Усі ці вияви характеризують інноваційну діяльність у педагогічній сфері. Продуктами інноваційної педагогічної діяльності є нововведення, що позитивно змінюють систему освіти, визначають її розвиток і характеризуються як нові чи вдосконалені.
Інноваційна педагогічна діяльність є одним із видів продуктивної діяльності. Серед її обов'язкових компонентів особливу роль відіграє творчість. Надбання світової і вітчизняної педагогіки, сучасні науково-педагогічні дослідження та практичний досвід багатьох поколінь педагогів переконують у необхідності творчого елементу в педагогічній діяльності. Інноваційні процеси, інноваційна педагогічна діяльність без нього просто неможливі. Педагогічний процес розглядають як спільну творчість (співтворчість) педагога й вихованця в ситуації педагогічної взаємодії, у процесі якої відбувається педагогічне перетворення людини.
Одним із основних напрямів державної освітянської політики в Україні визнано модернізацію системи дошкільної освіти з урахуванням принципів демократизації, гуманізації, індивідуалізації педагогічного процесу. В її основу покладено особистісного зростання кожної дитини з урахуванням її задатків, здібностей, індивідуальних особливостей фізичного і психічного розвитку Державні вимоги до рівня освіченості, розвиненості, вихованості дитини 6 (7) років перед її вступом до школи визначеним положенням Базового компонента дошкільної освіти (затверджений наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 22.05.2012 №615).
Новою редакцією Базового компонента передбачено визначення змісту дошкільної освіти через інваріантну і варіативну складові. Інваріантна складова є обов'язковою для реалізації в умовах різних форм здобуття дошкільної освіти. Її систематизовано за освітніми лініями: «Особистість дитини», «Дитина в соціумі», «Дитина в природному довкіллі», «Дитина у світі культури», «Гра дитини», «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі», «Мовлення дитини». Варіативна складова Базового компонента може бути реалізована за чинними комплексними і парціальними програмами. З урахуванням особливостей регіону, навчального закладу, індивідуальних можливостей, здібностей, потреб розвитку дітей та (або) побажань батьків чи осіб, які їх замінюють. Її складають освітні лінії «Комп'ютерна грамота», «Іноземна мова», «Хореографія» та ін.
У кожному дошкільному закладі нашого району колективи намагаються осучаснити середовище навчально-виховних груп. Педагоги вишукують свої родзинки розвивального простору. Заслуговує на увагу інноваційний підхід колективів дошкільних навчальних закладів до створення ігрових майданчиків, наповнених дидактичним змістом: інтер'єр яких сприяє логіко-математичному, художньо-естетичному, мовленнєвому, фізичному та екологічному розвитку дошкільників.
Суспільство довірило освіті через навчально-виховну діяльність плекати молоде покоління, тому педагогічна система є відкритою для інновацій. Критичного сприйняття створених досягнень, і в той же час педагоги закладів дошкільної освіти впроваджують інноваційні технології та створюють власні нововведення і через них мають можливість впливати на розвиток дошкільної освіти. Причинами нововведень у дошкільній освіті є необхідність вести активний пошук шляхів розв'язання проблем; бажання не зупинятися на досягнутому; прагнення педагогічних колективів підвищити якість освітніх послуг, урізноманітнювати їх, задовольняючи зростаючі запити окремих груп батьків; конкуренція між дитячими садками.
Формуванню готовності вихователів до інноваційної діяльності сприяє ефективний менеджмент у ЗДО, що створює ситуацію загального сприяння інноватики, попереджує та успішно долає консерватизм та опір інноваційним змінам.
Пріоритетними завданнями педагогічних колективів ЗДО, які здійснюють інноваційну діяльність, є:
- вивчення освітніх інновацій, визнаних ефективними вітчизняною та світовою педагогічною наукою, а також ефективність їхнього впровадження в інших ЗДО;
- моніторинг ефективності впровадження інновацій, розроблених педагогічними колективами ЗДО;
- створення бази даних щодо впровадження педагогічних інновацій у дошкільних навчальних закладах;
- розробка методичних рекомендацій щодо організації роботи ЗДО, які здійснюють інноваційну діяльність.
Успішне здійснення інноваційної діяльності обумовлене готовністю вихователів до неї, інноваційним потенціалом закладу загалом, розвитком інноваційного менеджменту закладу дошкільної освіти.
Головними особливостями інноваційної педагогічної діяльності є особистісний підхід (спрямованість на особистість, гуманістична природа), творчий, дослідно-експериментальний характер, стійка вмотивованість на пошук нового в організації навчально-виховного процесу.
Включення педагога в інноваційну діяльність може бути наслідком дії різноманітних чинників. Часто до неї спонукає їх невдоволеність методиками, результатами особистої праці, освоєння нових знань, особливо у суміжних сферах, осмислення і якісно нове бачення особистої життєвої місії, іноді - творче осяяння, яке, як правило, є результатом тривалого пошуку й аналізу здобутого на цьому шляху. Певною мірою ефективний і зовнішній організаційний вплив, тобто цілеспрямоване використання різноманітних форм залучення педагога до інноваційної діяльності, до яких належать:
- організація постійно діючого наукового семінару з найактуальніших проблем, над якими працюють педагоги навчального закладу;
- стажування педагогів при науково-дослідних інститутах і вищих навчальних закладах;
- педагогічні ради, «круглі столи», дискусії;
- ділові, евристичні ігри з генерування нових педагогічних ідей;
- творча діяльність педагогів у методичних об'єднаннях;
- участь у науково-практичних конференціях;
- узагальнення власного досвіду і досвіду своїх колег;
- заняття на спеціальних курсах підвищення кваліфікації;
- самостійна дослідницька, творча робота над темою, проблемою;
- участь у колективній експериментально-дослідницькій роботі у межах спільної проблеми, над якою працюють педагоги навчального закладу.
3датність вихователя постійно розвивати педагогічну майстерність шляхом постійного критичного осмислення власного досвіду і нових ідей сприяє педагогічній творчості. Створення належного науково-методичного середовища дає поштовх вихователю шукати нові, більш досконалі засоби педагогічної діяльності. Таким чином, організація методичного супроводу інноваційної діяльності закладу як системи методичної роботи з підготовки педагогів до впровадження інновацій, розвитку педагогічної майстерності із застосуванням нових, зокрема, інтерактивних форм і методів роботи з педагогічними працівниками, використанням інформаційних технологій, вивченням перспективного досвіду є запорукою підвищення результативності освітньої роботи в дошкільних навчальних закладах.
Стратегія інноваційної діяльності педагогічного колективу, окремих педагогів у кожній конкретній ситуації має свої часові обмеження, що залежить від масштабності інновації, від того, скільки часу і яких людських, організаційних, матеріально-фінансових ресурсів вона потребує.
Отже, інноваційна педагогічна діяльність є основою оновлення навчальних закладів, чинником розвитку освітніх систем. Її результат визначають структурні та змістові зміни в роботі закладу, освітньої системи, а за певних умов - створення якісно нової педагогічної практики - авторського закладу чи радикального реформування усієї освітньої системи.
Література
1. Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі» / Акад. пед. наук України; [упоряд.: О. Л. Кононко]. - 2-е вид., випр. - К.: Світич, 2008. - 432 с.
2. Базовий компонент дошкільної освіти в Україні // Дошкільне виховання. - 1999. - № 1. - С. 6-38.