Використання сучасних педагогічних технологій у освітньому процесі в умовах реалізації Нової української школи

14.01.2019

УДК 372.31:51

Ніна Адамова Миколаївна, вчитель математики

комунального закладу «Ліцей «Надія» Світловодської районної ради Кіровоградської області

Анотація. У статі висвітлюється питання технології критичного мислення, застосування цієї технології під час викладання математики.

Ключові слова: освітні технології, технлогія розвитку критичного мислення, кубик Блума, сторітеллінг.

«Найважливіша задача цивілізації -навчити людину мислити»

Т.Едісон

Поняття «педагогічна технологія» останнім часом дедалі більше поширюється в науці та освіті. У науково-педагогічній літературі поняття «освітня технологія» вживається дуже широко. Воно може означати напрям у дидактиці, галузь наукових досліджень щодо виявлення принципів і розробки оптимальних систем, конструювання відтворюючих дидактичних процесів із заздалегідь заданими характеристиками, потім - технологічно розроблену систему навчання, далі - систему методів і прийомів будь якого вчителя.

Інноваційна освітня технологія - сукупність форм, методів і засобів навчання та управління, об'єднаних єдиною метою; добір операційних дій педагога з учнем, у результаті яких суттєво покращується мотивація учнів до навчального процесу.

Вибір освітньої технології - це завжди вибір стратегії, пріоритетів, системи взаємодії, тактик навчання та стилю роботи вчителя з учнем. Слово «технологія» грецького походження й означає «знання про майстерність». Його варіанти - «педагогічна технологія», «технологія навчання», «освітні технології» - широко використовуються в психолого-педагогічній літературі і мають понад 300 формулювань, залежно від того, як автори уявляють структуру і компоненти освітнього процесу.

Сьогодні інноваційні педагогічні процеси стали важливим стимулом розвитку освіти та мають потребу в науковому осмисленні. Технологія розвитку критичного мислення є однією з інноваційних педагогічних технологій, що відповідає вимогам реформування освіти України, увага переноситься на процес набуття школярами знань, умінь, навичок, життєвого досвіду, які трансформуються в життєві компетентності учнів.

Технологія розвитку критичного мислення формує творче мислення, сприяє розвитку креативності. Критичне мислення необхідне під час розв'язування проблемних задач, формулювання висновків, оцінювання та прийняття рішень.

Методична модель пізнавального процесу в контексті технології критичного мислення:

1) виклик - демонстрування учнями первинних знань, особистісного досвіду;

2) осмислення - безпосередня робота з інформацією;

3) роздуми - рефлексія.

Сприймання, розуміння, усвідомлення та засвоєння навчальної інформації вимагає активної розумової діяльності, у тому числі критичного мислення. Критичне мислення - складний процес, який починається з ознайомлення з інформацією, а закінчується прийняттям рішення. Критичне мислення проявляється:

у здатності людини самостійно аналізувати інформацію;
умінні бачити помилки або логічні порушення у твердженні різних авторів;
аргументувати свої думки (змінювати їх, якщо вони неправильні, і відстоювати, якщо вони вірні);
прагненні до пошуку оптимальних і аргументованих рішень.

Завдання вчителя НУШ - відібрати зі своїх методичних надбань усе прогресивне і змінити, модернізувати, трансформувати навчальний процес так, щоб забезпечити його дослідницький, пошуковий характер. Такий підхід сприятиме розвитку мислення, розумових творчих здібностей учнів. Перехід до особистісно орієнтованого навчання і виховання спонукає вчителя на пошук таких видів діяльності, форм, методів та засобів навчання, які б забезпечували повноцінний розвиток здібностей, потреб та інтересів кожного учня в усіх сферах їхньої діяльності. Тому поряд із традиційними методами навчання доцільно використовувати новітні, які б забезпечували взаємозв'язок через створення на уроці мікроклімату, який ґрунтується на принципах співпраці, залучення учнів до дослідження проблем, вивчення суперечливих питань за допомогою критичного аналізу.

Сьогодні неможливо навчати учнів традиційно. Адже у центрі навчально-виховного процесу має бути учень. Від його творчої активності на уроці, вміння міркувати, обґрунтовувати свої думки, спілкуватися з учителем, учнями залежить успіх у свідомому опануванні шкільної програми. Які ж переваги уроків, побудованих за технологією розвитку критичного мислення?

По-перше, діти легко й вільно висловлюються, аналізують, аргументують думки; критично сприймають різну інформацію, складають змістовні тести; пишуть гарні твори; вивчають та засвоюють матеріал (навіть складний для розуміння) одразу на уроці.

По-друге, знання, здобуті самостійним шляхом, виявляються глибшими та міцнішими.

По-третє, критичне мислення докорінно змінило погляди; додало сили та впевненості. Учні перестали боятись і сумніватись, почали творчо розкриватись і на все дивитись по-іншому: глибше, впевненіше, оптимістичніше.

Технологія розвитку критичного мислення передбачає значно більшу самостійність учнів у навчанні. Завдання вчителя вбачається не в тому, щоб пояснювати матеріал, а в тому, щоб підготувати учнів до сприйняття нового. Технологія пропонує детально розроблену систему методів і прийомів, які дозволяють активізувати попередній досвід, наявні знання учнів. Далі учні мають працювати самостійно, обговорювати матеріал у парах, невеликих групах, розказуючи класу про результати своєї роботи. Роль вчителя у цьому процесі залишається дуже важливою. Він мусить допомогти учням повноцінно засвоїти матеріал, дбати про формування пізнавальної самостійності, не перебирати на себе розв'язання проблем, які неминуче з'являються в школярів у разі самостійного опрацювання матеріалу.

Застосування технології розвитку критичного мислення - один із шляхів виховання активної особистості, що може взяти на себе ініціативу і діяти у межах правового поля. Це засіб формування критичного мислення і водночас розвитку творчих здібностей дитини.

Оскільки вчитель виступає в ролі організатора всіх видів діяльності учня як компетентний консультант, коуч, помічник, його професійні вміння повинні бути спрямовані не тільки на суто дидактичні аспекти (викладання матеріалу, контроль його засвоєння тощо), а й на системну діагностику діяльності учнів, їх інтелектуального і творчого розвитку, їх фізичного і морального здоров'я.

Особливо хочеться підкреслити, що для впровадження методичної системи не потрібно жодних додаткових умов, що створюються у школах спеціально для опанування новітніх технологій. Єдина необхідна умова для роботи над цією технологією - це бажання вчителя працювати творчо, по-сучасному, що сприяє досягненню найбільш позитивних результатів складного процесу навчання.

Універсальний прийом критичного мислення є кубик запитань (кубик Блума). Цей прийом можна використовувати на початку уроку у вступній частині, під час переходу до основної частини або наприкінці для остаточного осмислення матеріалу учнями.

Можливі два варіанти використання «Кубика»:

1. Питання формулює сам учитель. Це більш легкий спосіб, який використовується на початковій стадії - коли необхідно показати учням приклади, способи роботи з кубиком. Очевидно, що вчитель має вислухати як мінімум 5-6 варіантів запитання одного рівня.

2. Питання формулюють самі учні. Цей варіант вимагає певної підготовки від дітей, оскільки придумати питання репродуктивного характеру легко, а ось питання-завдання вимагають певного досвіду.

Пам'ятайте: запитання важливіше за відповідь! У сучасному світі набагато легше знайти інформацію, ніж поставити запитання, що допоможуть розв'язати проблему! замість стандартних запитань можна використовувати пізнавальні завдання, що починаються з дієслів:

1 - Назви

2 - Поясни

3 - Застосуй

4 - Проаналізуй

5 - Запропонуй

6 - Оціни

Ще один прийом, який ефективно використовується для розвитку критичного мислення - сторітеллінг . Сторітеллінг - це метод донесення інформації до аудиторії шляхом розповіді смішних, зворушливих або повчальних історій з реальними або вигаданими персонажами. Він поєднує в собі психологічні, управлінські та інші аспекти і дозволяє не лише ефективно донести інформацію до учнів, а й мотивувати її на певні вчинки і отримати максимально високі результати. Тому, цей метод сьогодні активно використовується у різних сферах людського буття. Вид історії, що використовується у сторітеллінгу залежить, як правило, від того, для якої саме аудиторії вона призначена. Так, наприклад, одній аудиторії більше до вподоби емоційні історії-казки, іншій - детективні історії, третій - повчальні байки тощо. Проте в історії будь-якого виду є кілька ключових принципів, які відрізняють її від простого викладу фактів:

• наявність персонажа;

• наявність інтриги;

• наявність сюжету.

Сучасний урок - це перш за все урок, на якому вчитель вміло використовує всі можливості для розвитку особистості учня, його активного розумового зростання, глибокого й усвідомленого засвоєння знань, формування моральних засад.

Важливість педагогічних інновацій для шкіл України обумовлена кількома аспектами: можливість встановлення рівноправних партнерських стосунків між учителем і учнем, організація в процесі навчання продуктивної співпраці тих, хто навчається, орієнтація навчання на результат і набуття учнями найважливіших компетентностей, можливість практичної реалізації технологічного, суб'єктного й особистісно зорієнтованого підходів до організації педагогічного процесу. Критичне мислення починалось як перехід від навчання, орієнтованого переважно на запам'ятовування, до навчання,спрямованого на розвиток самостійного свідомого мислення учнів.

Література:

1. Вукіна Н.В. Критичне мислення: як цього навчити: науково-методичний посібник /Вукіна Н.В., Дементієвська Н.П.,Сизенко І.М. - Харків -2007р-108с

2. Ковальчук В.І. Інноваційні підходи до організації навчального процесу /Василь Ковальчук-2-ге видання, перероблен та доповнене- К. Шкільний світ, 2011р,128с.

3. Макаренко В.М. Як опанувати технологію формування критичного мислення. Х: Основа, 2008р.-96с.

4. Пометун О. ,Пироженко Л. Сучасний урок. Інтернативні технології навчання: науково-методичний посібник /О.Пометун, Л.Пироженко - К.: А.С.К.,2004р.-192с.

5. Терно С.О. Методика розвитку критичного мислення школярів у процесі навчання: посібник для вчителя. Запоріжжя, Запорізький національний університет, 2012, 70с.

СКАЧАТЬ Адамова_Н.М..doc