Використання сучасних педагогічних технологій у освітньому процесі в умовах реалізації Нової української школи на уроках історії
УДК 371.32
Використання сучасних педагогічних технологій у освітньому процесі в умовах реалізації Нової української школи на уроках історії
Воронова Юлія Володимирівна, вчитель історії
Іванівської загальноосвітньої школа І - ІІ ступенів
комунального закладу «Глинське навчально-виховне об'єднання»
Анотація.У статті розглядаються особливості застосування педагогічних технологій, їх сутністьта використання у освітньо - виховному процесі вчителями історії.
Ключові слова: проект, проектна діяльність, педагогічна технологія, продуктивна діяльність, інтегрування знань, пізнавальний інтерес, суб'єкт діяльності.
Поняття «технологія» виникло у світовій педагогіці також як протиставлення існуючому поняттю «метод». Недолік методу полягає в його негнучкості та статистичності. Широкого поширення термін «технологія» («технологія в освіті») набув у 40-х рр. і був пов'язаний із застосуванням нових аудіовізуальних засобів навчання. У 60-х рр. поняття «технологія освіти» розглядалося під кутом зору програмного навчання і використання обчислювальної техніки у навчанні.
З початку 80-х рр. все більше вживається термін «педагогічні технології». У визначенні їхньої суті немає єдиного погляду: одні розуміють це як певну систему вказівок щодо використання сучасних методів і засобів навчання; інші - цілеспрямоване застосування прийомів, засобів, дій для підвищення ефективності навчання; треті - цілісний процес визначення мети, обгpунтування плану і програми дій та навчальних методів. Кожний з цих підходів має право на існування, бо охоплює різні сторони навчального процесу. Тому існує велика кількість педагогічних технологій.
В своїй роботі найчастіше використовую мультимедійні, ігрові та проектні технології на уроках історії
На сьогоднішній день під мультимедійними технологіями розуміється сукупність методів, прийомів і програмно-педагогічних засобів для реалізації навчально-виховної мети предмета, розв'язання окремих дидактичних та виховних завдань. Це така модель навчання, в якій запланований результат передбачає реалізацію визначеної мети навчально-методичного комплексу з використанням аудіовізуальних засобів та програмного забезпечення.
Досить часто у шкільній практиці виклад нового програмового матеріалу здійснюється через лекцію вчителя та пасивне слухання школярів. Але ця застаріла форма навчання вже неефективна, адже, за підрахунками вчених, дає лише 5% засвоєння від повного обсягу отриманої інформації. Обсяг запам'ятовування школярами нового навчального матеріалу під час лекції учителя збільшиться до 30% за умов застосування аудіовізуальних засобів.
Відеофрагменти, комп'ютерні презентації, якими супроводжую свої лекції, унаочнюють та роблять розповідь більш емоційно забарвленою; історична подія або постать стає ближчою, зрозумілішою для сучасних учнів. Використання аудіовізуальних засобів при вивченні нового матеріалу на уроках історії значно активізує пізнавальну діяльність школярів, сприяє формуванню стійкого інтересу до предмету, допомагає розвинути в школярів просторову уяву про події минулого, здійснювати цікаві подорожі в часі.
Приміром, на уроках-презентаціях, завдяки засобам мультимедіа стало можливим продемонструвати широкий спектр наочності у вигляді слайдів (програма PowerPoint) [2, 3-8], у8 класі при вивченні козацтва є широкий спектр зображень гетьманів, отаманів і т.п. Наприклад під час вивчення теми «Причини та початок Національно-визвольної війни. Воєнні події 1648-1649 рр.»використовую презентацію«Постать Богдана Хмельницького, як політика та людини».
Постійно залучаю учнів до самостійного пошуку інформації та створення власних комп'ютерних продуктів. Для того, щоб за темою підготувати невеличку презентацію (в програмі PowerPoint), дібрати до неї ілюстративний, текстовий матеріал, продумати дизайн майбутньої презентації, учневі необхідно звернутися не до одного джерела, відібрати потрібну інформацію, лаконічно розмістити її на слайді та естетично оформити. Звісно, школярам цікаво супроводжувати свою розповідь власною презентацією, почути відгук про неї своїх однокласників.
Застосування методу «Кейс-стаді». Після перегляду відеосюжету про реальні події в суспільному житті країни учням пропонується проаналізувати конкретну проблемну ситуацію, обговорити і спільно знайти шляхи її вирішення. Використання методу «кейс-стаді» дозволяє розвивати в учнях уміння аналізувати, приймати рішення, діяти в команді в ситуаціях невизначеності, сприяє розвитку загального інтелектуального та комунікативного потенціалу школярів. В позакласній роботі з учнями 8 - 9 класів переглядали засідання Верховної ради по запровадженню воєнного стану, учні мали можливість висловити власну думку на дану ситуацію, та запропонувати шляхи її вирішення.
Метод «Обери позицію».Пропонується проблемне питання, дві протилежні думки щодо його розв'язання і три позиції: "так», «ні», «не знаю, не визначив власної позиції». Учні обирають певну позицію, формують три групи, обговорюють правильність своєї думки. Хтось із учнів від кожної групи аргументують свої позиції, після чого відбувається колективне обговорення та розв'язання проблеми [3, 7-11]. Наприклад порівняння політичної ситуації за Богдана Хмельницького та сучасних реалій. Учні мають можливість запропонувати власний вихід із ситуації та спрогнозувати наслідки таких дій.
Ігрові технології навчання. У педагогічній енциклопедії читаємо: «Гра - засіб фізичного, розумового та морального виховання дітей». На практиці в системі активного навчання використовуються такі моделі навчальної гри: імітаційні, операційні, рольові, сюжетні, ділові, ігри-змагання.
Рольові ігри дозволяють учням зіграти роль у проблемній ситуації.. Рольова гра може бути формальною і ретельно плануватися заздалегідь, а може бути неформальною і спонтанною. При застосуванні формального підходу учні знайомляться з темою чи проблемою, а потім їх просять розіграти ситуацію чи вирішити проблему з погляду призначеної ролі. Учні починають з письмового сценарію, а потім виконують ролі та доходять до власного логічного завершення. Для неформальних чи спонтанних рольових ігор учнів просять відреагувати на запитання без підготовки з погляду визначеної ролі. У 8 класі, вивчаючи становище станів українського суспільства в XVI ст., учні залюбки розігрують ролі шляхтича, міщанина, селянина, козака.
Проектна технологія. Використання методу проектів на уроках та в позакласній роботі з історії та права забезпечує виховання і розвиток життєлюбної талановитої особистості, готової до творчої діяльності і моральної поведінки, здатної будувати відносини з іншими людьми, природою, суспільством і разом з тим творити себе самого. Школярі, залучені до участі у проектах, вчаться використовувати знання як інструмент для розв'язання життєвих проблем; цілеспрямовано використовувати свій потенціал як для самореалізації у професійному й особистісному плані, так і в інтересах суспільства, держави; генерувати нові ідеї, приймати нестандартні рішення й нести за них відповідальність. Метод проектів дозволяє забезпечити здобуття школярами ключових компетентностей, необхідних для самостійного життя, виконання професійних та соціальних функцій.
У основу проектного навчання закладено співробітництво і продуктивне спілкування учнів, спрямоване на спільне розв'язання проблем, формування здібностей виділяти важливе, ставити цілі, планувати діяльність, розподіляти функції, критично міркувати, досягати значимих результатів. Важливою рисою проектного підходу є гуманізм, увага та повага до особистості учня, позитивний запал, спрямований не лише на навчання, а й на розвиток особистості учня.
Метод проектів базується на наступних моментах:
- розвиток пізнавальних, творчих навичок учнів, критичного мислення, вмінь самостійно шукати інформацію;
- самостійної діяльності учнів: індивідуальної, парної, групової, яку учні виконують протягом певного часу;
- розв'язування певної значущої для учнів проблеми, яке б моделювало діяльність спеціалістів конкретної предметної галузі;
- подання підсумків проектів, що реалізується, в реальному вигляді, формі (звіт, web-сайт, доповідь, презентація, книга тощо). Ці результати повинні мати конкретну форму й бути готовими до застосування на практиці. [4, 9-13]
Проектні технології найчастіше застосовую для узагальнення вивчених тем, наприклад під час вивчення у 9 класі теми «Повсякденне життя та культура України кінця ХVІІІ - першої половини ХІХ ст..» учні підготували міні-проект про повсякденне життя мешканців України (селян, міщан, торговців, поміщиків) в першій половині ХІХ століття.
В школі ми з дітьми реалізуємо проект «Історія Іванівської школи». Під час роботи використано різноманітних матеріалів: архівні матеріали, книги з історії села, спогади місцевих жителів.
Таким чином, використання сучасних педагогічних технологій у навчально-виховному процесі вчителями історії дає можливість суттєво оновити його зміст та форму, досягти високих результатів засвоєння навчального матеріалу, не лише передавати учням суму тих чи інших знань, а навчити здобувати їх самостійно, розв'язувати пізнавальні і практичні завдання.
Сприяти учневі у здобутті комунікативних навичок, тобто здатності працювати у різнорівневих групах, виконуючи багатоманітні соціальні ролі.
3. М.Ф. Бирка «Інноваційні засоби навчання» / М.Ф.Бирка // Освіта Буковини. - № 19 (91). - 20 травня 2011 р. - (вкладка: наукова діяльність). - С. 1-13.
4. О. Пометун. «Методика розвитку критичного мислення на уроках історії».//Історія і суспільствознавство в школах України. - №4 квітень 2012 р. - С. 9-13.