Використання проектної технології у початковій та дошкільній освіті

Швець О.О., Іщенко І.І.
вчителі початкових класів
Великоскельовського НВК КЗ «Павлівське НВО»

Анотація. У статті розглянуто переваги організації проектної діяльності, її структуру та етапи. Розкрито особливості підготовки вчителя до використання технології в початковій школі.

Ключові слова: проектна діяльність, етапи проектної діяльності.

Головне завдання сучасної системи освіти - створення умов для якісного навчання, упровадження компетентнісного підходу. Реалізація даного підходу в навчанні молодших школярів передбачає розширення діапазону форм організації навчання, методів та способів навчальної взаємодії у взаємозв'язку урочної та позаурочної діяльності.

Сьогодні метод проектів вважається одним із перспективних видів навчання, тому що він створює умови для творчої самореалізації учнів, підвищує мотивацію для отримання знань, сприяє розвитку їхніх інтелектуальних здібностей. Учнінабуваютьдосвідувирішенняреальних проблем з огляду на майбутнєсамостійнежиття, якіпроектують у навчанні. Впровадження методу проектів - цеважка, але цікава робота.

У методичнихрекомендаціяхМіністерстваосвіти і науки України «Провикладаннянавчальнихпредметівупочатковійшколі загальноосвітніхнавчальнихзакладівУкраїни у 2016/2017 н. р.» сказано: «Потужнимпотенціалом для забезпеченняєдностінавчального і виховногопроцесівволодіютьтакіорганізаційніформинавчання як навчальний проект, колективнатворча справа».

Проектна діяльність у початковій школі ефективно сприяє всебічному розвитку дитини, її вихованню і навчанню, а також розвитку творчих здібностей і вмінню адаптуватися до соціально-економічних умов існування.

Метод проектів сприяє активізації всіх сфер особистості школяра - його інтелектуальної й емоційної сфер і сфери практичної діяльності, а так само дозволяє підвищити продуктивність навчання, його практичну спрямованість. Проектна технологія націлена на розвиток особистості школярів, їхньої самостійності, творчості. Вона дозволяє сполучати всі режими роботи: індивідуальний, парний, груповий, колективний.

Результат використання елементів методу навчального проектування на уроках:

Для кожного учня:

• новий зміст по запропонованій темі;
• нові практичні прийоми;
• узагальнюючі поняття, подання, знання, на одержання яких націлений результат проекту.

Розвиток навичок самостійної роботи з:

- джерелом інформації;

- інструментами й технологіями;

- самостійне ухвалення рішення;

Комунікативність у:

- інформаційному обміні;

- у рольовій взаємодії;

розумової діяльності при:

- проектуванні;

- плануванні;

- аналізі;

- синтезі;

- структуруванні й ін.;

- самоаналізі й рефлексії.

Виховання толерантності

Розширення кругозору.

Організовуючи проектну діяльність у початковій школі, учитель має враховувати вікові й психолого-фізіологічні особливості дітей молодшого шкільного віку. Дитинамолодшогошкільноговікумає невеликий життєвийдосвід, тому і коло соціальнозначущих проблем, з якими вона могла мати справу, вузьке, їїуявлення про такіпроблеми мало диференційовані, однопланові. Проблема проекту, яку ми пропонуємомолодшомушколяреві, має бути соціальнодетермінованою та знайомою і цікавою для нього. Тому теми дитячихпроектнихробіткращевибиратиіззмістунавчальнихпредметівабоізблизьких до них галузей.

Вимоги до проектноїроботи в початковихкласах

1. Контроль за виконаннямпроектнихзавданьмає бути ретельніший (більшакількістьконсультацій і спостережень за веденнямпроектноїдокументації), аджетеоретичних, практичнихзнань та вмінь у молодшихшколярівщебракує.

2. Проекти для початковоїшколиздебільшогомають бути короткотривалими (обдарованіучні, яківипереджають у своємурозвиткуоднолітків, можутьуспішнорозробляти і довготриваліпроекти).

3. У роботі з усімкласомслідвіддаватиперевагурольовим, інформаційним, творчим проектам - цівидидіяльностізавждицікавилимолодшихшколярів.

4. Для пошуковоїдіяльностібажаноспочаткузалучатидітей з підвищеноюнавчальноюмотивацією - їхнідослідженняможутьзацікавитиіншихучнів.

5. У ролі перших проектів у початковійшколіварто обрати групові. Ценадастьможливістьдиференційованорозподілитипроектнезавдання: післяздійснення проекту кожнадитинавважатиме себе здатноюбрати участь у йоговиконанні. Учитель отримаєуявлення про можливостікожноїдитини (зокрема для пропозиційщодоіндивідуальнихпроектів у подальшому) і виділитьлідерів, якізможутьочолитимайбутніпроектнігрупи.

6. Значнуувагунеобхідноприділятипрезентаціїпроектів: запрошувати на неїбатьків, учнівіншихкласів (такийпідхідстворюємотивацію для подальшоїроботи).

7. Учитель на початку проектування повинен підвестиучнів до вибору теми.

8. Теми учнівськихпроектівмають бути різноманітними, їх не слідрегламентувати та виділятибільшзначущі.

9. Робота над проектами у початковихкласах не повинна бути вимушеною, учнімаютьпрацюватидобровільно.

На основіаналізудосвіду вчителіввикористанняпроектівможнасказати, що в залежностівід умов, в початковійшколіможнавикористовувати :

за домінантою в проектідіяль­ності:

- дослідницькі;

- дослідницько-пошукові;

- інформаційні; - творчі;

- ігрові (рольові);

- практичні - прикладні;

- ознайомлювально-інформаційними;

за предметно-змістовиминапрямами:

- монопроекти (в рамках однієїпредметноїгалузі);

- міжпредметні;

- надпредметні (поза предметні);

за кількістюучасників і характером контактівупроекті:

- індивідуальні;

- парні; - групові;

- колективні;

- шкільні;

- українські;

- міжнародні;

- з прихованоюкоординацією;

- з безпосередньоюкоординацією;

- середдітейоднієївіковоїгрупи;

- середдітейрізновіковоїгрупи;

за терміномвиконання проек­ту:

- короткотермінові;

- середньоїтривалості.

Незважаючи на різну тематику проектів, виділяютсятакіосновніетапи і змістпроектноїроботи:

1. Пошуковий: визначення теми проекту, пошук та аналізпроблеми, висуваннягіпотези, постановка цілі, обговоренняметодівдослідження.

2. Аналітичний: аналізвхідноїінформації, пошукоптимального способу досягненняцілі проекту, побудова алгоритму діяльності, покроковеплануванняроботи.

3. Практичний: виконаннязапланованихкроків.

4.Презентаційний: оформленнякінцевихрезультатів, підготовка та проведенняпрезентації, "захист" проекту.

5. Контрольний: аналізрезультатів, коригування, оцінкаякості проекту.

Найбільшхарактерні для навчальнихпроектіворганізаційніформироботи:

- груповеобговорення, "мозкова атака", "круглийстіл";

- самостійна робота учнів; - консультації з керівником проекту;

- консультації з експертами;

- екскурсії;

- лабораторна робота;

- творчийзвіт, «захист» проекту.

Найчастіше теми проектівстосуютьсяконкретного практичного питання, що є актуальним для реального життя. Разом з тим, робота вимагаєзалученнязнаньучнів не лише з одного предмету, але й з різнихгалузей, стимулюєсистематичнетворчемислення, "вмикання" навичокдослідницькоїроботи. Саме таким чином досягаєтьсяприроднаінтеграціязнань.Але треба пам'ятати, що специфікою реалізації проектів в початковій школі є розуміння обмеження тематики, характеру і об'єму досліджень, що накладають вимоги вікової психології.

Орієнтовна послідовність дій

при проведенні роботи з проектної діяльності:

• означення теми;
• збір інформації;
• вибір проектів;
• реалізація проектів;
• презентація.

Вибір теми - це процедура, яка організується і координується вчителем.

Результатом є компроміс - обирається тема, яка враховує як інтереси дітей, так і можливості вчителя.

Тема повинна бути достатньо широкою змістовною, щоб кожна дитина могла знайти в ній цікавий і посильний для себе аспект.

Після визначення теми учитель складає спільно з дітьми її матрицю, у яку записує передбачувані в обраній темі проекти і окреслює передбачувані джерела інформації (навчальні та позанавчальні).

Незважаючи на те, що тема єдина для всіх учнів класу, можливість вибору аспекту теми, який цікавить конкретну дитину, створює для неї ситуацію свободи вибору. Після того, як аспекти теми визначені, вчитель дізнається, кого з учнів який із них зацікавив.

Наступний крок - збір інформації. Діти, звертаючись до різних джерел, збирають цікаву для них інформацію, фіксують її у вигляді записів, малюнків, макетів, ескізів і готують до використання в проектах.

Основне завдання вчителя на цьому етапі - спрямовувати діяльність дітей на самостійний пошук інформації.

Джерелом інформації можуть бути:

• окремі особи (батьки, фахівці);
• заходи (екскурсії, поїздки, зустрічі);
• організації (підприємства, музеї, театри, бібліотеки, установи);
• окремі об'єкти (фільми, альбоми, книжки, картини тощо).

Проектна діяльність.

Після завершення етапу збирання інформації вчитель пропонує дітям взяти участь у реалізації проектів. Учитель ознайомлює дітей із безліччю проектів, які можна виконати з досліджуваної теми, залишаючи при цьому дітям можливість самим придумати проекти. Крім того, бажано, аби вибрані проекти охоплювали різні форми роботи, а саме:

• індивідуальну діяльність;
• роботу в парі;
• роботу в малих групах;
• колективну діяльність учнів класу.

Заключний етап роботи над проектом - його презентація. Дітям надається можливість розповісти про свою роботу, показати, що в них вийшло, вислухати зауваження, відгуки, похвальні слова на свою адресу.

Добре, якщо на презентації результатів проектів присутні не тільки учні класу, а й батьки, вчителі, адміністрація школи, учні інших класів.

Для кожного класу визначена своя специфіка роботи над проектом з урахуванням вікових та психологічних особливостей розвитку молодших школярів.

1-Й КЛАС

У першому класі робота над проектом відповідно до структури МП неможлива, оскільки діти не вміють читати, писати, аналізувати.

Тому в першому півріччі доцільним є підготовчий етап, який включає: творчі роботи учнів, усні розповіді, в яких діти з допомогою вчителя поступово вчаться аналізувати, міркувати, виокремлювати головне.

У другому півріччі діти вже вміють читати, мають початкові навички письма, можуть формулювати запитання і відповідати на них. Отже, можна розширити рамки роботи над проектом і включити сюди збір інформації за планом, складеним разом із учителем.Ураховуючи особливості розвитку молодших школярів, першокласнику варто пропонувати теми, які найбільш близькі й значимі для нього, для його «маленького світу». Варіанти тем: «Моє ім'я», «Моя сім'я», «Моя улюблена тварина» та ін.

2-Й КЛАС

На другому році навчання діти вже здатні не лише збирати інформацію з усних джерел, а й користуватися додатковою популярною літературою, частково виконувати проектне завдання, але все це має здійснюватися під керівництвом вчителя. На цьому етапі діти можуть самостійно обирати тему (за заздалегідь запропонованими проблемами), в малюнках передавати ескіз моделі, макета, зробити висновки про значущість проекту. Всі проекти, які виконувалися до цього моменту, були короткостроковими. Починаючи з другої чверті другого класу, можна приступити до роботи над об'ємним довгостроковим проектом.

3-Й КЛАС

У третьому класі робота над проектом більш усвідомлена . Діти можуть працювати з додатковою науково-популярною літературою (довідники, енциклопедії, збірники), усну інформацію передавати письмово і робити початковий аналіз отриманої інформації.Для учнів третіх класів можна оголосити конкурс проектів на вільну тему. Учні самостійно вибирають проблему, визначають тему свого проекту. Але кожен учень обговорює з учителем свій план роботи над проектом, наприклад: «Морське дно», «На дачі», «Зоопарк».

4-Й КЛАС

У четвертому класі робота над проектами виходить на новий рівень, стає більш аналітичною. Учні вже можуть зробити аналіз, вибрати головне із загального потоку інформації ( із засобів масової інформації та з інших джерел) і оформити готовий проект самостійно.Необхідно зазначити важливу рису, яка об'єднує роботу над проектами у всіх класах − це здійснення міжпредметних зв'язків. Працюючи над проектом, ми не можемо обмежитися вивченням матеріалів з одного предмета, знання в кожній предметній області переплітаються і доповнюються знаннями з іншої чи кількох предметних областей:

Один із найважливіших і значущих для молодших школярів етап − захист проекту. Захист проекту проходить після складання портфоліо проекту. Підготовка до захисту проводиться під керівництвом учителя. Разом з учителем діти складають план виступу, виділяючи основні моменти, які повинні бути позначені в захисті проекту.

Орієнтовна тематика тем для проектної та дослідницької діяльності

Чи міцне куряче яйце? Чому?

Про деякі способи виживання в природі.

Про що розповідають сліди на снігу?

Чому море солоне?

Чому ми плачемо? Звідки беруться сльози?

Чому хліб буває чорний і білий?

Подорож водяної крапельки.

Звідки береться олія?

Вартові здоров'я .

Подорожуємо Україною.

Професія, яку я обираю.

Висновок:

Робота над проектом потребуєвід учителя та учнівчималоресурсів і часу, однак досвідпоказує,щоцевартезатраченихзусиль, аджеучнібачатьконкретний результат - продукт проектноїдіяльності, а учитель досягаєголовної мети - навчаєїхпрацювати самостійно, застосовуватизнання на практиці, взаємодіяти в команді.Усе зазначене вище відповідає соціальному запиту сучасності, готує дитину до виходу в доросле життя, робить її щасливішою та впевненою в собі.

Список використаних джерел

• Державний стандарт початковоїзагальноїосвіти // Початкова освіта.- 2011.- № 18.
• Національна доктрина розвитку освіти/Затв.Указом президента України від 17.04.2002р. №344.
• Метод проектів :особливостізастосування в початковійшколі : Посіб. для вчителівпочатковихкласів, слухачівкурсівпідвищеннякваліфікації, студентівпедагогічнихфакультетіввищихнавчальнихзакладів.- К : Київськийміськийпедагогічнийуніверситетім. Б. Д. Грінченка, 2009.- 42 с.
• Проекти в початковійшколі: тематика та розробка занять / За ред. О. Онопріенко.- К. : Шкільнийсвіт, 2008.- 128 с.
• Тягло О. В., Цимбал П. В. Проектнітехнології :особливостівпровадження у початковійшколі // Початковенавчання та виховання.- Х. : Вид.група «Основа», 2008.- № 19-21.
• Сосновенко Н.Психологічна готовність дитини до навчання у школі. Ж.Заступник директора школи. -№3.-2012р.с.8
• Н.О.Додосенко, І.В.Нетужилова. Проектна діяльність в початковій школі. - Х.:Видавнича група «Основа», 2010.
• Метод проектів у початковій школі/Упоряд.:О.Онопрієнко, О.Кондратюк.-К.:Шкільний світ, 2007.