Використання проектної технології у початковій та дошкільній освіті

 Людмила Подвиженко, 
вчитель початкових класів відокремленого структурного підрозділу: Озерський навчально - виховний комплекс комунального закладу «Павлівське навчально - виховне обєднання «Загальноосвітня школа І - ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад» Світловодської районної ради Кіровоградської області.

У статті на основі аналізу сучасної науково-методичної літератури досліджено місце навчальних проектів у сучасній шкільній освіті. Розкрито роль проектного навчання у формуванні і розвитку допитливості до дослідницької діяльності молодших школярів. Доведено методичну доцільність застосування методу у початковій школі з метою знайомства школярів з науковою діяльністю. Обґрунтовано основні заходи щодо уникнення найбільш поширених помилок при використанні проектного методу у початковій школі. Доведено необхідність розширення проекту за межі заняття та окремої навчальної дисципліни.

Ключові слова: молодший школяр, дошкільник , початкова школа, проєктна технологія, вчитель, навчальна діяльність.

Вирішальним у побудові навчально-пізнавального процесу є вибір методів. На думку Г. Ващенка, який у своїй праці «Загальні методи навчання» надавав особливого значення цій проблемі, тенденції вдосконалення (переходу від пасивних до активних) методів є провідною в історії педагогіки [2, 116 - 117].

Якщо під терміном «метод» педагог розумів засіб чи систему засобів для досягнення поставленої мети, то, зрозуміло, йшлося про активізацію методів навчання. Уникаючи надто широкого трактування поняття методів навчання, Г. Ващенко підкреслював: «Метод визначає головну техніку навчального процесу». Тому конкретизуючи це поняття, педагог зазначав, що методи «стосуються до безпосередньої роботи вчителя з учнями над розв'язаннями дидактичного матеріалу» [2, 103 - 104].

Вихід української системи освіти на міжнародні стандарти у зв'язку з її входженням у Європейський освітній та науковий простір зумовлює необхідність поєднання науково-дослідної та навчальної діяльності школярів, Це вимагає від сучасної школи оновлення змісту освіти, форм організації навчально-виховного процесу, впровадження інноваційних методів та засобів навчання школярів при підготовці їх до самостійної діяльності. Сьогодні завдання школи є не просто наповнити школяра певною сумою знань, а здійснювати підготовку гармонійно і всебічно розвиненої молодої людини, здатної до гнучкості мислення, швидкого реагування та самостійних креативних рішень у розв'язанні життєвих завдань. Такі завдання можливо реалізувати за умови впровадження в освітній процес школи нових підходів, технологій, методик організації навчання молодших школярів [1, с.15]. Однією з таких новітніх педагогічних технологій, що дає можливість якнайповніше розвивати творчого школяра, є проектна технологія. Вона майже універсальна для вивчення будь-яких дисциплін і спрямована на здобуття учнем необхідного у повсякденному житті досвіду. За допомогою використання проектної технології можна вирішити реальні завдання всім колективом, групою учнів або індивідуально кожним учнем. Вона є певною моделлю реальних завдань, а її використання забезпечить підготовку дитини до розв'язування труднощів у майбутньому, розвиток творчого потенціалу, гнучкості мислення, здатності приймати самостійні рішення, адже за допомогою сучасної системи освіти вчитель повинен навчити дитину не просто виживати, а повноцінно жити в сучасному світі [4, с.60]. Питання проєктної технології не є новим у педагогічній науці. Основоположником її є Джон Д'юї, розвивали цю ідею його послідовники, зокрема В. Кілпатрік, Е. Коллінгс, Л. Левін. Пізніше означеним питанням займалися такі науковці як С. Шацький, В. Шульгін, М. Крупеніна, В. Ігнатьєв, О. Коберник. Вони не лише сформулювали основні засади, схему проєкту, а й обґрунтували ефективність використання проєктної технології у школі. Сьогодні проблему використання проєктної технології у школі вивчають В. Докучаєва, О. Онопрієнко, С. Сисоєва, М. Чобітько та ін. Суть проєктної технології − стимулювати інтерес учнів до певних проблем, що передбачають володіння визначеною сумою знань, та через проєктну діяльність, яка передбачає розв'язання однієї або цілої низки проблем, показати практичне застосування надбаних знань. Основне завдання методу проєктів - це перехід від теорії до практики, гармонійно поєднуючи академічні знання з прагматичними, дотримуючи відповідний їх баланс на кожному етапі навчання [3].

Отже, праця над проектами дає змогу сучасній школі не тільки робити навчально-пізнавальний процес привабливішим, не тільки здобувати глибші знання, а, головне, виконувати високу освітню місію: навчити дітей вчитися із задоволенням [7].

Перевагами проектного навчання для учнів є , насамперед, те, що традиційна аудиторія перетворюється у відкритий навчальний простір, в якому учні рухаються у власному темпі; у процесі виконання проекту виникає потреба в самонавчанні та самовдосконаленні; навчання на основі запам'ятовування та повторення переходить до інтеграції, відкриття та презентації набутих знань; учні мають можливість проходити всі етапи "виробництва": від ідеї, створення моделі майбутнього продукту до його реалізації. А для вчителів, проектне навчання надає можливість вибудувати позитивну історію стосунків з учнями за нових умов та підібрати учням ролі, підкресливши їхні індивідуальність і природні таланти.

Звичайно, на фоні очевидних переваг існує й певна небезпека застосування проектного навчання: виникає ризик не виконати навчальну мету і не досягти результатів. Але цього можна уникнути, якщо раціонально спланувати процес. Для цього, насамперед, необхідно чітко спланувати навчальний проект, визначити головні навчальні цілі, спланувати роботу над проектом: «що» і «як», а не «коли». Детально продумати , як відбуватиметься публічна презентація результатів проекту.

На основі власного досвіду роботи у початковій школі та досвіду використання методу проектів вважаємо за необхідне акцентувати увагу на тому, що з часом доцільно залучати учнів до планування та підготовки проектів. У такій спосіб педагог уникає такої значної помилки як затеоретизованість дослідницької діяльності особистості, бо проект стає цікавим перш за все дитині, а практична частина не залишається цілком для домашнього завдання та самостійного виконання.

В початковій школі проектний підхід можна застосувати для вивчення будь-якої складної дисципліни. Він дозволяє наблизити навчальний процес до життя, до потреб дітей, навчальний матеріал адаптувати до реальних життєвих ситуацій, а головне - робить навчання молодших школярів цікавим і змістовним, а процес набуття знань простим і доступним.

Робота над проектом у початкових класах не має бути примусовою та надто вибагливою. Адже результат може бути негативним і проявитися у зниженні інтересу до проектної діяльності й до предмету зокрема. Завдання вчителя - уникнути можливих недоліків [5].

Проектна робота молодших школярів - це також не індивідуальна, а сімейна діяльність, оскільки дитина є обмеженою у засобах та інструментах пошуку, збору та обробки інформації. Тому, звичайно, робота над проєктом здійснюється під керівництвом учителя та батьків. Але батьки повинні постійно пам'ятати, що суть методу проєктів - це формування самостійності дитини у пошуку інформації, обробці даних, а не у тому, хто зробить проєкт краще чи ефектніше. Батьки не повинні брати на себе більшу частину роботи над проєктом, інакше губиться сама ідея цього методу. А ось допомога порадою, інформацією, виявлення зацікавленості з боку батьків - важливий фактор підтримання мотивації і забезпечення самостійності школярів. Особливо неоціненною є допомога батьків, коли діти роблять перші кроки у роботі над проєктом. Тому слід наголосити батькам, що вони виконують лише роль помічника - допомогти знайти разом інформацію у книгах, зводити до бібліотеки, пошукати в Інтернеті, допомогти відібрати найголовніше, допомогти охайно оформити результати пошуку. Головне слово для батьків «допомогти», але не «зробити замість». Краще тоді не робити зовсім, ніж зробити замість дитини.

Доцільно у процесі роботи над проєктом проводити з молодшими школярами екскурсії, прогулянки - спостереження, соціальні акції. У цьому контексті цікавими є опитування, інтерв'ю з деякими особами, для яких призначено дитячий проєкт.

При підготовці та застосуванні проектної технології у роботі з молодшими школярами слід дотримуватися основних вимог до її організації: 1) наявність значущої у дослідницькому творчому плані проблеми (завдання), що потребує інтегрованих знань, дослідницького пошуку (наприклад, «Видатні постаті України» ─ і йдеться не лише про відомих письменників чи поетів, але й культурних, громадських діячів, акторів, артистів як минулого, так і сучасності);. 2) практична, теоретична, пізнавальна значущість передбачуваних результатів. (наприклад, виступ на телебаченні про видатних людей, спільний випуск газети, альманаху з репортажами про них тощо); 3) самостійна (індивідуальна, парна, групова) діяльність учнів; 4) структурування змістової частини проекту (з указуванням поетапних результатів); 5) використання дослідницьких методів: визначення проблеми досліджуваних завдань, що випливають з неї, висунення гіпотези їх розв'язання, обговорення методів дослідження, оформлення кінцевих результатів, аналіз отриманих даних, підбиття підсумків, висновки [4].

Особливої уваги у початковій школі потребує завершальний етап проєктної діяльності - презентація (захист) проєкту. Для цього треба допомогти учням провести самоаналіз проєкту, потім допомогти оцінити процес проєктування за допомогою запитань. Також діти потребуватимуть допомоги при підготовці проєкту до презентації. Захист проєкту - завершальний етап його виконання, коли учні звітують про проведену нами роботу. Як правило, захист проєктів здійснюється у формі виставки тих виробів, які вони створили. Крім того, іноді доцільно просити дітей підготувати невеликі виступи з розповіддю про свій проєкт.

Після захисту проєкту виготовлені вироби можна подарувати людям, чиї потреби вивчали діти, членам родин учнів, можна передати у дитячий садок. Важливо, щоб діти відчули потребу у тих виробах, які вони виготовили, відчули атмосферу свята від того, що вони принесли людям радість.

Дуже важливе питання - оцінювання виконаних проєктів, яке має носити стимулюючий характер. Школярів, які досягли особливих результатів у виконанні проєкту, можна відзначити дипломами або пам'ятними подарунками, при цьому у початковій школі має бути заохоченим кожен учень, який взяв участь у виконанні проєкту. Не варто перетворювати презентацію у змагання проєктів із присудженням місць. Краще виділити декілька номінацій і зробити так, щоб кожен проєкт «переміг» у якійсь номінації. Наприклад, можуть бути наступні номінації: «Пізнавальний проєкт», «Потрібний проєкт», «Пам'ятний проєкт», «Яскравий проєкт», «Веселий проєкт» тощо. Окрім особистих призів можна приготувати спільний приз для усього класу за успішне завершення проєктів. Це може бути похід до лісу, на виставку, в музей, на екскурсію і т.д

Висновки. На основі вище викладеного матеріалу можемо зробити наступні висновки:

- метод проектів доцільно використовувати у початковій школі,

- проект дозволяє знайомити дитину із науковою діяльністю на рівні, що відповідає віковим особливостям дитини,

- трансформованість дозволяє розширювати або звужувати коло осіб, що будуть задіяні у виконанні проекту та коло питань, які проект може охоплювати своїм змістом,

- виконання засноване на практичній, творчій діяльності дитини,

- взаємозв'язок та співпраця учасників проекту є невід'ємними умовами його організації.

Пошуково-дослідницькі навички дитини є вродженими. Створюючи певні, сприятливі умови, педагог всіляко допомагає природі проявити себе та максимально вплинути на розвиток дитини. Беручи до уваги те, що потреба до дослідницької діяльності має різний рівень у розвитку особистості, то в колективі це має бути враховано педагогом та створено певні умови для одночасного розвитку активних, гіперактивних та пасивних дослідників.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Бех І.Д. Особистісно зорієнтоване виховання : науково-методичний пособник / І.Д. Бех. - К. : ІЗИН, 1998. - 204 с.

2. Ващенко Г. Загальні методи навчання (текст) / Г.Ващенко. - Х.: Українська Видавнича Спілка, 1997.- С. 331-362.

3. Впроваджуємо проектні технології у початковій школі [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://nus.org.ua/view/proektne-navchannya-korotko-pro-golovne/

4. Коляда О.Ф. Проектний день у початковій школі / О.Ф. Коляда, О.В. Онопрієнко // Початкова школа. − 2006. − № 5. -С. 11 - 14.

5. Проектна діяльність у школі / упорядник М. Голубенко. - К. : Шкільний світ, 2007. - 128 с.

6. Проектні технології у ДНЗ [Електронний ресурс]. - Режим доступу:

https://vseosvita.ua/library/proektni-tehnologii-u-dnz-11580.html

7. О . Є. Хажанець. Проектна діяльність молодших школярів. Методичний посібник. - Варва, 2007.