Сучасні підходи до формування громадянсько-патріотичних цінностей особистості

УДК 373. 3/5

Сучасні підходи до формування громадянсько-патріотичних цінностей особистості

Наталія Гарасько, педагог-організатор відокремленого підрозділу Миронівська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів КЗ «Павлівське НВО»Світловодської районної ради

У статті розглянуто сучасні підходи щодо формування ціннісного ставлення особистості до суспільства і держави відповідно до Основних орієнтирів виховання учнів 1-11 класів, висвітлено можливі шляхи формування в учнів системи національних цінностей та рис громадянина-патріота з активною життєвою позицією з досвіду організації освітнього процесу у відокремленому підрозділі Миронівська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів КЗ «Павлівське НВО».

Ключові слова: патріотизм, патріотичне виховання, національна свідомість, громадянськість, досвід виховної роботи.

Актуальність проблеми

Як громадянське, так і національно-патріотичне виховання, здавалося б, уже давно вивчене, висвітлене в багатьох педагогічних статтях та активно впроваджується в школах України. Але в умовах осучаснення освіти, впровадження концепцій НУШ та створення інноваційного освітнього простору варто було б переглянути не лише форми та методи виховання справжнього патріота й свідомої особистості (яких вимагає від нас Нова українська школа як кінцевий результат освітнього процесу), а й саме бачення громадянського та національно-патріотичного виховання, їх зміст та напрямки. Сьогодні в умовах комп'ютеризації та технологізації освіти не досить, та й не зовсім доречно, розповідати про те, що ми повинні любити Україну чи бути справжніми патріотами. Слід організувати такий спосіб життя в школі, в родинах дітей, щоб учні виростали гідними й свідомими українцями і в майбутньому стали українською нацією з глибоким корінням, колоритними традиціями, своєрідним менталітетом та високим рівнем життя.

Теоретична база досвіду

В Україні першооснови патріотичного виховання були закладені ще в народній педагогіці - в легендах, казках, міфах, літописах, повчаннях, прислів'ях[1, с.65]. Питання патріотичного виховання хвилювало літописців, державних і громадських діячів, письменників: Н. Літописця, Я. Мудрого, В. Мономаха, П. Орлика, Г. Сковороду, Т. Шевченка, П. Куліша, Л. Українку, І. Франка, М. Грушевського.

Найпершим серед видатних зарубіжних мислителів сутність, теоретичні основи і напрями патріотичного виховання окреслив чеський педагог Я. Коменський.Відомий швейцарський педагог-класик Й. Песталоцці сутність патріотичного виховання вбачав у розвитку моральних почуттів на основі чуттєвого споглядання, у формуванні здатності дітей та молоді пізнавати добро і творити його. На принципах гуманізму також ґрунтував своє розуміння патріотичного вихованняі німецький педагог А. Дістервег.

Серед вітчизняних мислителів минулого поняття патріотичного виховання глибоко переосмислив філософ і педагог Г. Сковорода. Специфіку цього процесу він розумів з позицій пізнання і самопізнання: «Кожний повинен знати свій народ, а в народі пізнати себе. Якщо ти українець, то будь ним» [13, 496].

Вітчизняний гігант педагогічної думки К. Ушинський вважав, що патріотичне виховання - це прищеплення молодому поколіннюпочуття обов'язку перед Батьківщиною, відповідальності, високої гідності. С. Русова сутність патріотизму розуміла як любов до рідного народу і повагу до інших народів, громадянської самосвідомості шляхом глибокого вивчення духовної спадщини України.

Психологічні засади патріотичного виховання досліджували П. Блонський, Л. Виготський, Г. Костюк, П. Якобсон.

Вагомий внесок у розвиток національно-патріотичного виховання вніс Григорій Ващенко, який розробив основи української національної педагогіки, розкрив виховний ідеал і створив проект системи освіти.

А. Макаренко суть громадянського виховання зводив до формування таких особистісних рис молодої людини, як воля, мужність, цілеспрямованість, почуття власної гідності, гордість за свій народ, честь та ін. В. Сухомлинський розглядав патріотичне виховання як вдосконалення світоглядної свідомості, участь вихованців у суспільно корисній праці у дієвій формі розвитку обов'язку і відповідальності перед Батьківщиною.

Дана теоретична база патріотичного виховання належить до тих, що відповідали особливостям тогочасного державного устрою. У нинішніх же суспільно-політичних обставинах пряме калькування їх дещо втрачає свій сенс. Тому формування патріотизму сьогодні полягає у гармонійному поєднанні традицій виховання минулого і вироблення нових виховних парадигм з урахуванням перспектив розвитку суспільства в цілому.

Тому українські корифеї педагогічної думки (А. Алексюк, Г. Балл, І. Бех, О. Киричук, В. Кузь, О. Сухомлинська, О. Бандура, А. Капська, Є. Пасічник, Б. Степанишин та ін.), збагачуючи теорію і практику патріотичного виховання у контексті новітніх виховних підходів, поняття патріотизму та громадянства інтерпретують по-різному.Наприклад, незламна патріотка України поетеса Ліна Костенко у науковій праці «Гуманітарна аура нації, або ефект головного дзеркала» розглядає патріотичне виховання як формування національної свідомості та привабливого іміджу українців серед інших народів. Значну роль у розробку сучасної системи національно-патріотичного виховання внесла К.І. Чорна, яка сформулювала методичні засади патріотичного виховання підростаючого покоління.

Слід обов'язково враховувати, щов сучасній освітіутвердження якостей громадянина-патріота України представлено у нормативних документах, що регламентують діяльність освітнього закладу в даному напрямку (Додаток А).

Сутність громадянського та патріотичного виховання

Формування ціннісного ставлення особистості до суспільства і держави, що виявляється у патріотизмі, правосвідомості, політичній культурі та культурі міжетнічних відносин є наскрізною лінією освітнього процесу.У Тлумачному словнику української мови термін «патріотизм» трактується як любов до своєї батьківщини, відданість своєму народові, готовність для них на жертви і подвиги. Філософськеж розуміння патріотизму ґрунтується на категоріях народного світогляду і національної свідомості. З точки зору суспільствознавства поняття «патріотизму» щільно пов'язане з поняттям «громадянської культури». А до громадянської культури належать знання людей про їхні права та обов'язки, про устрій держави, про політичні системи, процедури політичного, зокрема, виборчого процесу.

Однією з ознак патріотизму також є політична культура. Це, насамперед, - рівень задоволення людиною й суспільством політичних ідей, концепцій, програм, досягнень суспільно-політичних думок. Поняття політичної культури невід'ємне від поняття державності. Тому в цьому контексті патріотизм доцільно співвідносити з поняттям громадянськості, оскільки воно означає усвідомлення кожним громадянином своїх прав та обов'язків щодо держави, суспільства, почуття відповідальності за їхнє становище [6, с.3].

Опрацювавши праці науковців, бачимо, щогромадянськість пронизана патріотичним стрижнем і полягає в готовності особистості свідомо приймати і відповідально, на добровільній основі, дотримуватися законів та виконувати вимоги своєї держави.

Стратегічна мета досвіду:

формування всебічно розвиненої, компетентної особистості, здатної до самореалізації, збагаченої національними та загальнолюдськими цінностями, яка усвідомлює власну національну ідентичність, вивчає історію свого народу, готова відстоювати його ідеали, поважати всіх громадян України, підтримувати прагнення кожної особистості до духовного, інтелектуального, творчого та фізичного розвитку задля розвитку держави в цілому.

Основні завдання:

- спрямувати роботу педагогічного колективу освітнього закладу на формування у школярів любові до України, поваги до її територіальної цілісності, усвідомлення належності до єдиної спільноти «український народ» з метою формування в учнів міцної громадянської позиції, що проявляється в усвідомленому знанні історії своєї держави, закономірностей її розвитку, бажанні творити майбутню незалежну єдину країну;

- залучати учнів до оволодіння суспільними цінностями, розвитку в них потреби до самовиявлення, самореалізації, самоствердження, визначення духовної єдності населення усіх регіонів України, спільності його культурної спадщини та минулого з метою формування почуття духовної та психологічної готовності до виконання громадянського обов'язку;

- використовувати педагогам різноманітні активніметоди і форми виховної роботи, що передбачає формування у молоді ініціативності, критичного мислення, творчого підходу до справи, відповідальності за свої дії та вчинки; - об'єднувати велику шкільну родину (педагогів, учнів, батьків, працівників школи) задля відчуття власної причетності до майбутньої долі рідного краю як невід'ємної складової єдиної країни;

- організовувати волонтерську діяльність учасників освітнього процесу, яка через конкретну, практичну діяльність сприяє формуванню прагнення до відповідальної патріотичної поведінки, з метою підтримки воїнів Збройних Сил України, Національної гвардії, допомоги родинам вимушених переселенців.

Принципи упровадження національно-патріотичного виховання:

- цілісність та системність;

- національна спрямованість та історична справедливість та доцільність;

- зв'язок освітнього процесу з сучасними реаліями;

- свідома повага і довіра до особистості;

- самоактивність та саморегуляція;

- співпраця педагогів, учнів, батьків задля досягнення єдиної мети;

- усестороння підтримка тих, чиї рідні відстоюють інтереси держави у зоні бойових дій.

Способи реалізації проблеми:

- під час вивчення предметів суспільно-гуманітарного циклу (українська мова, література, історія, правознавство, суспільствознавство, географія), що формують переконливе почуття патріотизму й національної свідомості, збагачують молодь знаннями про права і свободи громадян, сутність громадянського суспільства;

- під час наскрізного виховного процесу, наповненого громадянсько-патріотичним змістом, що стверджує ідею спільності інтересів та взаємоповаги усіх громадян України;

- позакласна діяльність, що формує в учнів громадянські якості патріотів єдиної Української держави.

Сучасні форми і методи формування громадянсько-патріотичних цінностей особистості

Для досягнення мети використовуються різні методи формування свідомості особистості; методи організації діяльності і формування досвіду суспільної поведінки; методи стимулювання поведінки й діяльності. Щодо методів формування свідомості особистості: з дітьми молодшого і середнього шкільного віку переважають розповідь, бесіда, навіювання, а в старшій школі - диспути, доповіді та лекції.

Найбільш ефективними, на нашу думку, є методи організації діяльності і формування досвіду суспільної поведінки. Якщо школярі безпосередньо задіяні до тієї чи іншої діяльності, то вони не є пасивними слухачами, а самостійно роблять помилки, звершення чи висновки.

Як показує досвід, ефективним методом переконання є приклад, тому кожен педагогічний працівник насамперед намагається бути справжнім громадянином своєї держави, а потім уже навчити цього учнів.

Пріоритетну роль у роботі з учнями доцільно відводити активним методам, застосування яких ґрунтується на демократичному стилі взаємодії, сприяє формуванню критичного мислення, ініціативи й творчості. До таких методів відносять: соціально-проектну діяльність, ситуаційно-рольові ігри, соціограму, метод відкритої трибуни, соціально-психологічні тренінги, інтелектуальні аукціони, ігри-драматизації, створення проблемних ситуацій та ситуацій успіху, аналіз конфліктів та моделей стилів поведінки. Необхідною умовою підвищення ефективності патріотичного та громадянського виховання учнів є залучення їх до підготовки та проведення позакласних заходів, спрямованих на формування патріотичних якостей, самоосвіту та самовиховання. Найбільш поширені з них - це відзначення знаменних подій у житті школи, міста (селища), проведення читацьких конференцій, тематичних вечорів, вечорів запитань та відповідей, тижнів з різних навчальних предметів, зустрічей з видатними людьми, конкурсів, олімпіад, фестивалів, виставок, участь школярів в організації загальнодержавних свят - Дня Незалежності, Дня знань, Дня захисника Вітчизни, Свята Перемоги, Дня визволення України від фашистських загарбників та Дня визволення села Миронівки від нацистів, Міжнародного дня миру, Дня української писемності та мови, Дня українського козацтва, Дня революції гідності, Дня пам'яті жертв Голодомору, Дня Збройних Сил України та інших.

Серед групових форм виховної роботи найбільш поширені зустрічі, диспути, «круглі столи», вечори запитань і відповідей, літературно-музичні композиції, гуртки за інтересами, обговорення телепередач, новинок преси, акції «Милосердя», пошукова діяльність, екскурсії, походи, заочні подорожі. Показниками ефективності масових форм роботи освітнього закладу під час патріотичного виховання учнівської молоді є активність учасників, емоційний вплив виховних заходів.

Збагачення учнів патріотичними почуттями здійснюється під час засвоєння ними історичного матеріалу про героїчне минуле нашого народу, його прагнення до зміцнення могутності рідної країни, про його мужність у боротьбі з іноземними загарбниками. Для надання виховній роботі емоційного характеру використовуєтьсяяскравий фактичний матеріал, позитивні приклади патріотизму відомих історичних діячів, письменників, героїв національно-визвольних війн. Зустрічі з такими героями (ветеранами війни, праці, громадськими діячами, героями-захисниками України) мають найбільший вплив на патріотичні почуття учнів. У ході зустрічей відбувається оцінювання історичних явищна основі принципів історичної достовірності, доброчинності, а також забезпечується взаємозв'язокміж поколіннями.

Отже, з метою формування громадянсько-патріотичних цінностей особистості організовувалися такі заходи:

• соціологічні опитування та анкетування школярів з метою вивчення їх інтересів, думок та пріоритетів;
• семінари, «круглі столи», конференції («У пам'яті світ врятований», «Люблю я свій народ - ціную його звичаї», «Вивчення воєнно-політичної історії України та історії українського війська»);
• дебати та дискусії для учнів старшої школи;
• уроки пам'яті («Їх славні імена в літописі Великої Вітчизняної», «Зростаємо громадянами-патріотами землі, що Україною зветься», «Наша вулиця носить ім'я героя»);
• уроки мужності та «З Україною в серці: від помаранчевої революції до революції гідності»;
• уроки гідності («До Дня Гідності та Свободи»);
• уроки політичної свідомості «У Революції Гідності - доля народу»;
• уроки-реквієми, присвячені захисникам рідної землі, їхнього бойового подвигу;
• уроки-презентації " Україна - мати. Вмій її захищати";
• уроки з елементами історичної реконструкції;
• конкурсно-ігрові уроки: брейн-ринг "Я знаю свою Батьківщину"; створення ситуації вибору та аналізу конфлікту; урок-диспут " Між титанами духу і титанами зброї " тощо;
• інтерактивні виставки «Доля і Батьківщина єдині»;
• історичні віражі «Велич символів державності»;
• конкурси-експедиції «З чого починається Батьківщина?»;
• історичнікруїзи «Вона - наш витвір, наша мрія, соборна вільна Україна»;
• день патріотичної єдності «Україна - Соборна держава»;
• місячник патріотичної книги «Духом завжди була вільною, залишалася Україною»;
• історичний калейдоскоп «Війна очима художників»;
• козацькі турніри «Козацька кров пульсує і гуде»
• експрес-виставки «Україна - понад усе»;
• фотовиставки «Тобі, Україно моя, і перший мій подих, і подих останній...»;
• фотоконкурси «Твої герої, Україно»;
• виставки-події «Україна - держава свободи і єдності» (документи, представлені на ній, відтворювали всю палітру буремних протистоянь);
• акції «Подаруй малюнок миру солдату», «Допоможи солдатові», «Зірка пам'яті», «Працюємо разом - радіємо разом», «У торбину Святому Миколаю»;
• читацькі конференції«Збережемо пам'ять про подвиг»;
• День пам'яті «Нам жити та пам'ятати»;
• конкурси авторських патріотичних віршів «З Україною в серці» (переможець Адактуєва Ксенія) або проведення «Літературної майстерні»;
• зустрічі з учасниками бойових дій на Сході України, членами сімей Героїв Небесної Сотні, бійцями АТО та їхніх сімей (Коряченком Дмитром, Фещенком Анатолієм та ін..);
• зустрічі з діячами культури, мистецтва, науки, спорту, які виявляють активну громадянську і патріотичну позицію;
• перегляд та створення буктрейлерів на художню літературу національно-патріотичного спрямування;
• підготовка рекомендаційних списківдля учнів та батьків з питань громадянського виховання дітей та молоді у сім'ї;
• екскурсії до місць пам'яті та мальовничих куточків України (відвідали Львів, театр Кропивницького, Переяслав-Хмельницький та інші);
• ділові ігри та дискусійні майданчики «Створення журналу «Моя Батьківщина»;
• аукціони історичних ідей та відкритий мікрофон«Пам'яті вдячні нащадки»;
• усні журнали під час Шевченківських днів; прес-конференції до Дня української писемності;
• віртуальні подорожі чи екскурсії Україною;
• робота з книжковими виставками в шкільній бібліотеці;
• конкурси плакатів та малюнків «Мальовнича моя Україна», "Героям слава!";
• перегляд документальних та художніх фільмів на патріотичну тематику (Додаток Б);
• розгадування кросвордів, ребусів, на громадянську тематику;
• пошукова та науково-дослідницька робота (дослідження мовних явищ свого села та дослідження етнічних особливостей вірмен на території села Миронівки);
• лекції, бесіди («Я - громадянин-патріот незалежної держави України»,

«Моя рідна Україна», «Державна символікаБатьківщини», «Патріотизм - нагальна потреба України», «Моя земля - земля моїх предків», «Україно, матінко моя», «Символи України», «І синє небо, і жовте колосся» тощо);

• розміщення на сайтах освітнього закладу інформації про проведену роботу;
• друк у місцевих виданнях учнівських робіт на тематику громадянського виховання ( стаття Олефіренко Лілії в газеті «Вісті Світловодщини») та інші (Додаток Д).

Висновки

Патріотичне виховання наскрізно пронизує весь освітній процес, поєднує в собі національне, громадянське, моральне, родинно-сімейне виховання, базується на національній історії. У нашому освітньому закладі працюють над збагаченням учнів знань про історичне минуле своєї країни, навчають відстоювати власні права, готують до виконання конституційних та громадянських обов'язків, сприяють формуванню відповідальності за власне майбутнє, добробут та долю країни.

Свідченням результативності проробленої шкільною громадою роботи з національно-патріотичного виховання є стійка громадянська позиція вихованців школи, їх висока патріотична свідомість, відповідальність, почуття вірності, любові до Батьківщини, турбота про шанування та збереження національної пам'яті. Згідно Концепціїнаціонально-патріотичного виховання школа і надалі працюватиме над формуванням зацікавленості молоді щодо служби у Збройних силах України, готовності до захисту Батьківщини та виконання громадянського і конституційного обов'язку із захисту національних інтересів та незалежності України з метою становлення її як правової демократичної держави.

Список використаних джерел

• Агаддулін Р. Р. Позанавчальна виховна робота у ВНЗ: досвід формування полікультурної компетенції сучасного вчителя. Педагогіка та психологія. 2007. №3. C. 64-72.
• Бех І. Д., Чорна К. І. Програма українського патріотичного виховання дітей та учнівської молоді. Київ, 2014. С. 29
• Виховуємо громадян-патріотів України: науково-методичний посібник / авт. кол. за заг. ред. К. Чорної. Черкаси: видавництво ЧОІПОПП, 2011. - 273 с.
• Кириленко С.В. Коментар до проекту Концепції громадянської освіти та виховання в Україні. Директор школи, 2013. №10.
• Костенко Л. Гуманітарна аура нації, або дефект головного дзеркала // Г.Сагач. Вибрані твори: в 5 т. / Ліна Костенко. Рівне: ПП ДМ, 2006. Т.2: Хрестоматія: «Золотослів». С. 180-196.
• Лопатюк К.В. Національно-патріотичне виховання особистості в сучасних умовах. [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: https://imidg.ucoz.ua/elgurnal/vyp21/5/lopatjuk_tezi.pdf
• Міцай Ю. В. Методичні рекомендації щодо посилення громадянсько-патріотичного виховання дітей та учнівської молоді. КЗ "КОІППО імені Василя Сухомлинського", 2014. С.12[Електрон. ресурс]. - Режим доступу: https://koippo414.at.ua/2015/PATRIOT_VYHOV/metodichni_rekomendaciji_shhodo_posilennja_gromadj.pdf
• Наказ Міністерства освіти і науки України «Про Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України» від 31.10.2011р. № 1243. [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: https://mon.gov.ua/ua/about-ministry/normative/548
• Національна доктрина розвитку освіти [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: https://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/347/2002 Сухомлинський В.О. Сто порад учителеві. К.: Рад. школа, 1988. - 304 с.
• Руденко Ю. Основи сучасного українського виховання / Юрій Руденко. К: вид-во ім. О. Теліги, 2003.
• Закон України «Про освіту» [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: https://rada.gov.ua/laws/show/1060-12
• Закон України «Про загальну середню освіту» [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: https://rada.gov.ua/laws/show/651-14
• Чорна К. І. Виховання громадянина, патріота, гуманіста. Навч.-метод. посібник. - К: ТОВ «ХІК», 2004. - 96 с.
• Фіцула М.М. Педагогіка. К.: Академія, 2002. 528 с.