Створення умов для творчого розвитку учнів початкової школи

УДК: 37.373.1

Створення умов для творчого розвитку учнів початкової школи

Позднякова Т.Ю., вчитель початкових класів

КЗ « Ліцей «Надія» Світловодської районної ради

Кіровоградської області

Анотація. У статті зазначено, що основними мотивами педагогічної діяльності школи є турбота про щастя дитини, щире прагнення сприяти щасливому протіканню дитинства, допомога в пізнанні оточуючого світу та себе в цьому світі. Для того, щоб сформувати творчу особистість в умовах закладу загальної середньої освіти, маємо створити належні педагогічні передумови для розкриття індивідуальних особливостей кожного учня, задоволення навчальних потреб, використовувати особистісно зорієнтований підхід до організації педагогічного процесу задля ефективного навчання, розвитку та виховання кожного учня.

Ключові слова: початкова школа, підхід, пізнання, практичні рекомендації, самореалізація, компетенція.Кожне суспільство створює систему освіти відповідно до своєї сутності й рівня соціально-економічного розвитку. У системі освіти відбиваються проблеми і потреби суспільства у даний історичний період. Освіта перетворює і спрямовує життя суспільства. Проблема якості шкільної початкової освіти знаходиться в епіцентрі уваги освітян, батьків і суспільства. За роки незалежності у початковій школі здійснено помітні позитивні кроки в напрямку оновлення змісту освіти, впровадження нових технологій на засадах особистісно-орієнтованої освіти. Прикметною ознакою розвитку освіти в умовах сьогодення є надзвичайна увага провідних держав світу до цього процесу, оскільки вони розглядають її як шлях до економічного процвітання, необхідну передумову існування культурного розмаїття, джерело соціального прогресу та інструмент самореалізації особистості. Протягом останніх десятиріч майже кожна європейська держава розпочала й активно продовжує реформування шкільної початкової освіти. Такі перетворення торкнулися повною мірою й діяльності початкової школи України як складової загальноосвітньої середньої школи, яка покликана забезпечити їх всебічний розвиток, бажання і вміння вчитися, здорового способу життя.

Головне завдання сьогодення - підготувати людину до життя у нових умов, до самовдосконалення, підвищення своєї професійної компетентності.

У контексті цього важливо пам'ятати пораду видатного українського педагога В. Сухомлинського: «Людина з дитинства повинна пізнавати іншу людину - її думки, почуття, найтонші та найскладніші порухи душі, прагнення, поривання». Вчителю необхідно розпізнати кожну особистість, допомогти конкретному вихованцю оволодіти майстерністю складання проекту свого життєвого шляху, а отже, для цього конче потрібно опанувати та реалізовувати на практиці педагогічну діагностику, яка передбачає вивчення й ідентифікацію індивідуальності кожної особистості; проведення педагогічного спостереження, бесід, анкетування, тестування з метою встановлення добору особистісних якостей, стилю поведінки, пояснити їй мотиви, прагнення або передбачити життєвий шлях у майбутньому.

Для досягнення зазначеної мети у процесі діагностичних процедур установлюються передумови навчання, розвитку та виховання кожної особистості, необхідні для організації оптимально спланованого навчально-виховного процесу. Педагогічна діагностика спрямовується на вивчення та розпізнання стану об'єктів (суб'єктів) навчання, розвитку та виховання з метою встановлення гуманної взаємодії вчителя й учня. Основними мотивами педагогічної діяльності школи є турбота про щастя дитини, щире прагнення сприяти щасливому протіканню дитинства, допомога в пізнанні оточуючого світу та себе в цьому світі.

Діагностична діяльність педагогічного колективу має різноманітні етичні відтінки і є гуманною, тому що постійно знаходяться в центрі уваги питання поглиблення гуманістичного характеру освітньо-виховного процесу, забезпечуються пріоритет загальнолюдських цінностей, вільний розвиток особистості.

Школа не обмежує, а тільки сприяє розвитку творчих сил особистості учня, визнає право на свободу фізичного та духовного розвитку, поважає особистість, виховує в дусі прав і свобод людини. Формування творчої особистості починається з дитинства. Тому розвивати в дітей інтереси і нахили потрібно вже в дошкільному віці. У цей час «чомучка» протягом дня може задати дорослому більше сотні запитань. Пізнавальна активність сприяє інтелектуальному розвитку дитини. Тому змалку слід підтримувати допитливість, відповідаючи на запитання малюка, пропонуючи йому найрізноманітніші ігри тощо. Можна стверджувати, що середовище в класі, де не видно дитячих робіт, робіт їхніх сімей, членів місцевої громади, не належить дітям. Таке середовище створюється лише вчителем для того, щоб викладати навчальну програму без врахування таких чинників, як інтереси і потреби дітей, їхні попередні знання та досвід. Лише вчитель здійснює контроль щодо того, як, де, і якими навчальними матеріалами будуть користуватися діти. У такому класі немає місця для творчості, досліджень, розвитку позитивної самооцінки дітей.

Особливості організації освітнього середовища: середовище, що належить дітям. Середовище має належати дітям. Усі діти заслуговують навчатися у такому середовищі, де забезпечуються їхні потреби - базові потреби, потреби у навчанні, додаткові потреби (для дітей з особливими освітніми потребами). У такому освітньому середовищі є баланс між навчальними видами діяльності, ініційованими вчителем, та видами діяльності, ініційованими самими дітьми. Таке середовище забезпечує можливості дітям робити власний вибір, можливості для розвитку нових та удосконалення наявних практичних навичок, отримання нових знань, розвитку свого позитивного ставлення до інших. учитель має бути моделлю бажаної поведінки і ставлення. Дуже важливо, щоб вчителі повною мірою розуміли свою роль як моделі бажаної поведінки та ставлення до людей з повагою, добротою й відповідальністю.

Учителі початкових класів мають усвідомлювати основні риси відповідальності, яку вони несуть за своїх учнів, що передбачає такі обов'язки:

• Поважати кожну дитину.

• Вірити в успішність кожної дитини.

• Бути чесними і визнавати власні помилки.

• Вміти слухати й дотримуватися конфіденційності.

• Бути послідовними й справедливими.

• Мати високі очікування щодо кожного учня, у тому числі учнів з особливими освітніми потребами.

• Цінувати особисті зусилля дітей.

• Організовувати стимулююче навчальне середовище.

• Постійно поновлювати свої знання про дитячий розвиток.

Діти приходять із сімей, де також є певні цінності, тому важливо їх обговорювати з усіма дітьми класу і визначати спільні цінності, які будуть лежати в основі дій як дітей, так і дорослих - вчителів і батьків. Як тільки ці цінності будуть обговорені та прийняті усіма дітьми як дороговкази їхньої поведінки у школі та вдома, їх (цінності) варто написати на великому аркуші паперу і вивісити так, щоб їх було легко бачити.

Практика ранкових зустрічей є однією з успішних практик, що допомагає вчителю у створенні спільноти в класі, що зазвичай потребує часу, уваги й терпіння. Ранкова зустріч сприяє створенню взаємин між дітьми і дорослими у класі, які формують відчуття спільноти в кожного з її членів. Створення спільноти у класі стає ефективнішим, коли вчитель виконує роль фасилітатора (людини, яка допомагає зробити так, щоби все відбувалося належним чином, але не намагається жорстко контролювати цей процес). У такому випадку ранкова зустріч стає інтерактивною і невимушеною. Коли значна частка відповідальності за проведення ранкової зустрічі перекладається на дітей, вчитель може використовувати свій час для заохочення спілкування дітей, надання їм допомоги тощо.

Під час проведення практики ранкової зустрічі відбувається розвиток важливих навичок дітей, серед яких - навички спілкування, академічні і соціальні навички. Крім цього, практика ранкових зустрічей сприяє створенню у класі позитивного настрою та позитивній поведінці. Ранкова зустріч з дітьми дає педагогам можливість навчити дітей взаємній повазі та позитивному ставленню один до одного, сприяти формуванню цілісного колективу.

Навичками та знаннями XXI ст. є комунікаційні уміння, співпраця, критичне мислення, креативність, культурологічні знання та уміння. Отже, учитель сьогоднішньої сучасної школи І ступеня повинен навчити дітей високого рівня грамотності, оперувати числами та критичним мисленням, сприяти розвитку її здоров'я і благополуччя, створювати умови для розкриття її потенціалу завдяки переживанню широкого спектру цікавих, добре спланованих досвідів, які допоможуть сформувати такі риси, як активна громадянськість, ініціативність, творчість. Тільки спільні зусилля всіх працівників освіти створять умови для реалізації першочергових завдань початкової школи. Початкова ланка освіти є фундаментом для набуття в майбутньому необхідних знань та формування навичок. Від результативності та ефективності початкової освіти значною мірою залежить якість функціонування середньої та старшої школи, які мають бути пов'язані між собою принципом наступності. Тому виявлення ключових проблем на етапі молодшої школи та корекції допущених помилок сприятиме поліпшенню якості освіти на всіх рівнях.

Щодо реформування української початкової освіти, то варто зазначити, що у наш час існують певні передумови та певний її стан. Це невідповідність якості освіти сучасним вимогам, недостатня доступність освіти, диспропорція між підготовкою фахівців і попитом на ринку праці, відсутність єдиного освітнього простору.

Експерт з освіти Кен Робінсон сказав: «Кожна освітня система у світі зараз реформується, але цього недостатньо. Реформа марна, бо вона лише намагається поліпшити зламаний механізм. Освіту потрібно вибудовувати інакше». Це і є завданням для нас - викладачів, науковців, учителів, батьків, учнів. Тільки це зробить школу цікавою і бажаною, забезпечить підготовку нового покоління до життя у розвиненому суспільстві.

Література

1. «Державний стандарт початкової загальної освіти». - МОН, 2018 р.

2. «Дидактика: теорія і практика». Видавництво Житомирського державного університету імені Івана Франка, 2017.

3. «Типова освітня програма для 1-2 класів розроблена під керівництвом О.Я. Савченко», 2018 р.

4. «Порадник для вчителя НУШ». Під заг. ред. Бібік Н. М. - К.: ТОВ «Видавничий дім «Плеяди», 2017. - 206 с

5. Нова українська школа. Веб-ресурс НУШ. https://nus.org.ua/