СТВОРЕННЯ УМОВ ДЛЯ ТВОРЧОГО РОЗВИТКУ Й УСПІШНОЇ САМОРЕАЛІЗАЦІЇ УЧНІВ У КОНТЕКСТІ ОНОВЛЕННЯ ЗМІСТУ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ
УДК 37.373.1
СТВОРЕННЯ УМОВ ДЛЯ ТВОРЧОГО РОЗВИТКУ
Й УСПІШНОЇ САМОРЕАЛІЗАЦІЇ УЧНІВ У КОНТЕКСТІ
ОНОВЛЕННЯ ЗМІСТУ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ
Криворучко Світлана Леонідівна,
вчитель англійської мови
КЗ «Ліцей «Надія» Світловодської районної ради Кіровоградської області»
Анотація. В даній статті розглядається питання стосовно створення необхідних умов під час навчально-виховного процесу для розвитку творчих здібностей, творчого мислення, пізнавальних інтересів в учнів початкових класів та їх самореалізації згідно концепції Нової української школи, а також приділяється увага стимулюванню творчої діяльності школярів.
Ключові слова: творчий розвиток особистості, творчі здібності, самореалізація, творча атмосфера, заохочення до пізнання, природні задатки, творче мислення, пізнавальна активність, самовираження, творчі пошуки, пізнавальні процеси, вміння узагальнювати, образне сприймання, запам'ятовування, завдання творчого характеру, освітнє середовище, педагогічне партнерство, практичні навички, організація стимулюючого навчального середовища.
У сучасному світі гостро стоїть проблема творчого розвитку особистості. Кожна цивілізована країна дбає про творчий потенціал суспільства загалом і кожної людини зокрема. Посилюється увага до розвитку творчих здібностей особистості та надання їй можливості само реалізувати їх.
ХХІ століття - це століття розвинених інформаційних технологій, глобальної комп'ютеризації виробництва. Життя вимагає інтелектуально розвиненої особистості і разом із цим толерантної, відкритої до демократичного спілкування й розвитку в національному та міжнародному вимірі. Провідна роль у формуванні такої особистості належить освіті. Освіта-це моральний вигляд людини, який складається під впливом моральних і духовних цінностей, що є здобутком її культурного кола, а також процес виховання, самовиховання, шліфування, тобто процес формування вигляду людини.
Сьогодні у нашому суспільстві виникла нагальна потреба в творчих, діяльних і обдарованих, інтелектуально й духовно розвинених людях. В умовах сучасного життя й зростаючого об'єма інформації школа і вчителі повинні готувати учнів, які уміють самостійно добувати знання, виділяти головне, швидко орієнтуватися у конкретній ситуації, приймати нестандартні рішення, творчо мислити.
Розвиток творчих здібностей необхідно розпочинати з ранніх років, враховуючи наявні нахили дитини. Чим раніше починається розвиток здібностей, талантів, тим більше шансів на їх розкриття. Адже у дитячому віці учень більше здібний до творчості, ніж у зрілому, тому що на нього не впливають різного виду стереотипи. Отже навчання у сучасній школі має забезпечувати оптимальні передумови для самореалізації особистості школяра, розкриття усіх закладених у ній природних задатків, її здатності до свободи, відповідальності й творчості.
Перед вчителем стоїть завдання не повідомити матеріал і перевірити знання, а виявити досвід учнів щодо викладеної вчителем інформації. Тому на уроці учень має співпрацювати у діалозі з вчителем, висловлювати свої думки, ділитися інформацією, обговорювати те, що пропонують однокласники, відбирати під керівництвом вчителя той матеріал, що закріплений науковими знаннями.
Найголовніше завдання вчителя-створити в класі творчу атмосферу, більше того, педагог повинен розуміти психологічну сутність цього процесу. Це насамперед не насильне навчання, а заохочення до пізнання, повага інтелектуальної сили дитини. Вчитель забезпечує найсприятливіші умови для навчання дітей і розвитку їх творчих здібностей, отже тому головною метою в роботі вчителя є орієнтація на особистість, на формування і розвиток її творчої і пізнавальної активності. Адже кожна дитина неповторна. Вона приходить у цей світ, щоб творити своє життя, знайти себе, само реалізуватися. Хтось здібний до музики, образотворчого мистецтва, художньої праці, хтось до вивчення іноземної мови, хтось пише вірші, оповідання. Скільки дітей-стільки й здібностей, які залежать від психологічних і фізіологічних особливостей людини, соціального оточення, сім'ї та школи.
Школа є тією лабораторією, де навчають і виховують, відкривають можливості кожної дитини, допомагають їй розвивати власні здібності й потреби. Початкова ланка-це фундамент шкільного навчання, адже саме тут закладається основа для формування особистості майбутнього громадянина.
Діти початкових класів - «першовідкривачі» світу, і вчитель повинен вчити їх активно пізнавати життя. Кожна дитина має до чогось певні здібності і вчитель має відшукати найменші ростки таланту і розвивати їх. Адже в майбутньому трудовому житті стануть у пригоді міцна пам'ять, гостре око, хороший смак, образне мислення. Все це виховується і розвивається під час виконання різних творчих робіт. Тому, залучаючи дітей до творчості, створюючи постійно «ситуацію успіху», поважаючи дитину, вчитель в змозі виховати творчо працюючу особистість.
Для того, щоб учням дійсно було цікаво, щоб вони не втратили інтерес до навчання, слід створити умови для розвитку здібностей, творчого мислення учнів, самовираження їх особистості в різних видах діяльності.
Одноманітне повторення одних і тих же дій відвертає потяг до навчання. Тому учням поряд із стандартними завданнями слід пропонувати такі, які вимагають мислення, творчих пошуків, оригінальності, винахідливості. Саме такі творчі завдання допомагають розвинути в учнів пізнавальні процеси-пам'ять, увагу, уяву, логічне мислення.
Усі завдання творчого характеру розраховані на пошукову діяльність учнів, творче й уміле застосування набутих знань. Зміст завдань сприяє розвитку гнучкості й широти мислення, які необхідні для успішного розв'язання як навчальних так і життєвих задач. Учням подобаються ті види навчальної діяльності, які дають їм матеріал для роздумів, можливість проявити ініціативу і самостійність, потребують розумового напруження, винахідливості та творчості.
Розвиток творчих здібностей включає і розвиток мислення - вміння узагальнювати, перетворювати знання в гнучкі системи, творчо аналізувати ситуацію. Для розвитку мислення школярів важливо використовувати на уроках проблемні завдання. Наявні у них суперечності викликають дискусію, спонукають до роздумів, пошуків і певних висновків.
Щоб сформувати творчі здібності, дитині необхідно якнайбільше вражень про навколишній світ під час виконання різних видів діяльності, які їй подобаються найбільше, а потім - в усіх притаманних учням видах діяльності: гра, малювання, конструювання, читання та розігрування сюжетів знайомих літературних творів, складання віршів, казок, робота з геометричним матеріалом, експериментування тощо. Формуючи в учнів інтерес до будь-якого з цих видів діяльності, вдається захопити дитину процесом творчості.
Головне завдання вчителя-розвивати природні задатки та створювати сприятливі умови для діяльності учнів. Серед шляхів розвитку творчих здібностей, пізнавальної активності, самостійності, самореалізації дітей підкреслюється необхідність використання в роботі з учнями початкових класів різноманітних завдань-навчальних, розвивальних, пізнавальних, інтелектуальних, нестандартних, творчих.
Оскільки під час зосередження молодші школярі швидко втомлюються й стійкість уваги слабшає, то це значно впливає на ефективність навчання. Тому доцільно використовувати такі засоби навчання, які допомагають зняти напруження, розвантажують психіку й нервову систему, усувають надмірне навантаження на зір, м'язи рук і впливають на мимовільну та вторинну увагу дитини, а саме: унаочнення, рухливі ігри, активні види діяльності (малювання, складання, тощо). Інтерес до завдань у школярів молодшого шкільного віку пропадає вже через 10-15 хвилин, внаслідок чого зміна видів діяльності просто необхідна. Тому слід чергувати виконання завдань з рухливими іграми. Діти виконують різноманітні фізкульт хвилинки під музику чи беруть участь у різних рухливих іграх. Наприклад, принцип розвивального навчання, що покладений в основу сучасних підручників англійської мови, припускає розвиток розумових здібностей дитини різними природними для цього віку шляхами. А так як моторика дрібних м'язів рук безпосередньо пов'язана з діяльністю мозку, то дитина краще запам'ятовує слова і вирази, коли розфарбовує малюнки, вирізає фігури, складає пазли і т. д. Таким чином, в процесі вивчення мови приймає участь весь організм, і мова «закріплюється». В цьому і полягає сенс «немовної» діяльності на уроці англійської мови.
Дитина не терпить ніякого тиску і активно чинить опір йому, на відміну від дорослих, які вимушені дотримуватися багатьох правил. Пояснювати дитині, що англійська мова знадобиться у подальшому її житті-справа марна. Вона хоче все тут і зараз. Саме тому процес навчання повинен залишатися творчим.
У молодшому шкільному віці діти здатні відчувати задоволення від досягнутих успіхів і мають стійкий інтерес до виконання завдань. Вони із захопленням вивчатимуть англійську мову, якщо зміст навчального матеріалу відповідатиме їхнім уявленням, віковим особливостям та інтересам. Вивчення іноземних мов з раннього віку сприяє розвитку інтелекту дитини в цілому. При цьому необхідною умовою навчання є врахування вікових та психологічних особливостей дітей молодшого шкільного віку, а саме: образне сприймання та запам'ятовування, мимовільність уваги, підвищена емоційність та імпульсивність сприйняття;
важлива роль навчальної гри в процесі пізнавальної діяльності, схильність дітей до копіювання, наслідування у діях, конкретне або наочно-образне мислення.
Важливим моментом освітнього процесу є середовище, яке належить дітям і де дітей забезпечують їхніми базовими потребами, потребами у навчанні і де вони почуваються впевнено та проводять час із задоволенням. У такому освітньому середовищі є баланс між навчальними видами діяльності, ініційованими вчителем, та видами діяльності, ініційованими самими дітьми. Таке середовище забезпечує можливості дітям робити власний вибір, можливості для розвитку нових та удосконалення наявних практичних навичок, отримання нових знань, розвитку свого позитивного ставлення до інших.
Учителі, що викладають у початкових класах, мають усвідомлювати основні риси відповідальності, яку вони несуть за своїх учнів, що передбачає такі обов'язки:
- поважати кожну дитину;
- вірити в успішність кожної дитини;
- бути чесними і визнавати власні помилки;
- вміти слухати й дотримуватися конфіденційності;
- бути послідовними і справедливими;
- мати високі очікування щодо кожного учня, у тому числі учнів з особливими освітніми потребами;
- цінувати особисті зусилля дітей;
- організовувати стимулююче навчальне середовище;
- постійно поновлювати свої знання про дитячий розвиток.
Важливим складником системи формування нового змісту освіти є чітке бачення результатів педагогічного партнерства «учень-вчитель», в основі якого відповідні цінності, зазначені в Концепції Нової української школи, що, в свою чергу, рекомендовані Європейським парламентом та Радою Європи, і містить 24 риси і чесноти, що їх визнали пріоритетними понад 50 країн світу. Це креативність, цікавість, критичне мислення, любов до навчання, мудрість, відвага, наполегливість, чесність, енергійність, любов, доброта, соціальний і емоційний інтелект, співпраця, справедливість, лідерство, вміння пробачати, скромність, розсудливість, самоконтроль, вміння цінувати прекрасне, вдячність, оптимізм, гумор і віра (концепція Нової української школи).
Враження шкільного дитинства відкладаються в пам'яті на все життя і впливають на подальший розвиток дитини. В емоційному сприйнятті дитинства зароджуються витоки майбутньої творчої особистості.
Отже, як ми бачимо,творча особистість - це, значною мірою, результат навчально-виховного процесу. Ми маємо справу з людиною, обдарованою інтелектуальними, морально-вольовими та фізичними здібностями, тому завдання вчителя - спонукати учнів до розвитку їх творчого потенціалу, забезпечити необхідні умови для того, щоб кожен школяр міг реалізувати себе, свої індивідуальні здібності, свої схильності та інтереси.
Список використаної літератури
1. Бібік Н. М. Нова українська школа// Порадник для вчителя.-2017.
2. Водоп'янова В. Молодший школярик: навчаємо обережно// Іноземні мови в сучасній школі.-2012.--№2.
3. Пироженко Т. Комунікативно-мовленнєвий розвиток дошкільника.-Тернопіль: Мандрівець, 2010.
4. Державний стандарт початкової загальної освіти. МОН - 2018.
5. Ковальова В. І. Творча майстерня//Основа. - 2010.
6. Бєлкіна О. В. Критичне мислення учнів початкових класів.//Практична психологія та соціальна робота.-2005.--№4.
7. Савченко О. Я. Сучасний урок у початкових класах.-2017.
8. Савченко О. Я. Типова освітня програма для 1-2 класів.-2018.
9. Дидактика: теорія і практика. Вид. Житомирського державного університету. ім. І. Франка.-2017.
10. Технології інтеграції змісту освіти. Збірник наукових праць: КОІ ППО, 2018.
11. Нова українська школа. Веб-ресурс НУШ https://nus.org.ua/