«Проектувальна технологія в практичній діяльності дошкільного навчального закладу»

Ми любимо кожну дитину

І кожній даруємо шанс

Збагнути: вона неповторна, єдина,

Для мами, країни, для нас!

Суспільство переживає новий етап культурної революції, який характеризується як техніко-інтелектуальний, в якому відбуваються зміни, що, як відомо, відрізняються за своїми масштабами і динамізмом від усіх попередніх етапів розвитку людської цивілізації. Такий динамізм розвитку сучасного суспільства потребує переосмислення завдань оновлення освіти.

Мрією більшості педагогічних колективів і практично будь-якого вихователя є найбільш повне розкриття можливостей і здібностей кожної дитини.

Освітній процес повинен бути гуманним і особистісно орієнтованим. Основою навчально-виховного процесу в дошкільній установі є особистісно-орієнтований підхід..

Використання технології проектування як однієї з форм пошукової діяльності дозволяє ефективно виконувати важливі завдання розвитку творчих здібностей дошкільнят.

Введення проектної діяльності у навчання і виховання дошкільників багато в чому сприяє становленню особистісно-орієнтованої педагогічної системи. Роль діяльності стає ще більш значущою, оскільки при організованому навчальному процесі самонавчання, дитина сама вибирає освітню траєкторію в детально розробленому і вміло організованому навчальному середовищі. Враховуючи вікові особливості дітей дошкільного віку, не слід ставити перед ними занадто віддалені завдання, вимагати охопити одночасно кілька напрямків діяльності. Але індивідуальні короткочасні проекти можуть бути об'єднані в систему - складні тривалі проекти чи програми. Реалізація проекту здійснюється в ігровій формі, включенням дітей у різні види творчої і практично значущої діяльності, у безпосередньому контакті з різними об'єктами соціального середовища (екскурсії, розвідки, зустрічі з людьми різних професій, ігри).

У ході такої роботи дитина не тільки набуває досвід соціальної взаємодії у творчому колективі однодумців, формує власне уявлення про принципи співробітництва та наукової організації праці, але й використовує отримані знання у своїй діяльності, привласнивши їх, позначивши тим самим своє становлення, суб'єктом пізнання, розвиваючи в сукупності всі сторони особистого «Я» у конкретній діяльності, її самоконтроль, самоаналіз. Це сприяє саморозвитку, підвищенню статусу суб'єкта навчального процесу.

Від народження дитина є першовідкривачем, дослідником того світу, який її оточує. Для неї все вперше: сонце і дощ, страх і радість. Усім добре відомо, що п'ятирічних дітей називають «чомучками». Самостійно дитина не може знайти відповідь на всі питання - їй допомагають педагоги.

Метод проектів актуальний і дуже ефективний. Він дає дитині можливість експериментувати, синтезувати отримані знання, розвивати творчі здібності та комунікативні навички, що дозволяє їй успішно адаптуватися до змін ситуацій у період шкільного навчання.

Головне для педагога - розвинути в дитини її безкінечні потенційні можливості не для того, щоб вона стала генієм, а для того, щоб більше стало радості в її житті і у світі.

Проектування - це спеціальна концептуально обумовлена й технологічно забезпечена діяльність, спрямована на створення образу бажаної у майбутньому системи. Це той продуктивний шлях, який передбачає свідомі радикальні та системні зміни в організації життєдіяльності дітей.

Сутність застосування технології для особистісного розвитку дітей полягає у раціональному поєднанні теоретичних знань учасників проекту з практичним застосуванням їх для розв'язання конкретних завдань.

Практична цінність проектування полягає у його орієнтованості на конкретний кінцевий результат. У процесі реалізації проекту розвиваються пізнавальні вміння його учасників, здатність орієнтуватися в інформаційному просторі, застосовувати набуті знання на практиці, формується вміння самостійно контролювати власну діяльність.

Активність, ініціативність та вільний вибір - неодмінні складові освітнього процесу за технологією психолого-педагогічного проектування взаємодії дорослого з дитиною.

Без нового, сучасного погляду на Дитинство, без усвідомлення того, що воно надзвичайно чутливе до змін у суспільстві й змінюється водночас з ним, усі зусилля нас, дорослих у вихованні молодого покоління будуть малоефективними.

Ключове завдання дорослих - створити умови, за яких кожна дитина могла б повноцінно розвиватися, мала широкий спектр можливостей для реалізації свого творчого потенціалу, тобто забезпечити комфортне життя юним громадянам держави.

Модернізуючи освітній процес і предметно-розвивальне середовище в дошкільному закладі, ми маємо не лише зважати на вимоги сьогодення, а й певною мірою передбачати майбутнє. Можливості, які відкриває перед нами технічний процес, допомагають з часом перетворювати абстрактні ідеї на конкретні предмети.

Особистісно орієнтований виховний процес - це повноцінне емоційно насичене і суспільно значуще, спільне, творче життя педагога і вихованців, яке відповідає їхнім основним потребам.

Особистісно орієнтована модель виховання передбачає розкриття й розвиток індивідуальності кожної дитини на основі формування її особистісної культури. В цьому процесі багато уваги приділяють особистому досвіду дитини, що стає для педагога предметом пильного й бережного вивчення і слугує йому необхідною опорою у виховній роботі. Саме такому підходу ми з колегами надаємо перевагу, працюючи з дітьми. А успішну реалізацію такого підходу вбачаю у впровадженні в роботу з дітьми технології психолого-педагогічного проектування. Така технологія дає можливість дитині стати активним учасником освітнього процесу, сприяє створенню таких психолого-педагогічних умов, за яких спокійна, розкомплектована дитина прагне в чомусь показати свої риси. Виконуючи свої педагогічні завдання, ми зважаємо на інтереси і потреби дітей, рівень їхніх знань і умінь. Для цього на мотиваційному етапі дізнаємося про те, що вміють, знають діти, про що хотіли б дізнатися, чого навчитися. До того ж намагаємося добирати такі сюрпризні моменти, які інтригують дітей, викликають підвищений інтерес до своєї ідеї, зокрема емоції.

На інформаційному етапі шукаємо необхідні матеріали, залучаючи батьків, використовуючи різні джерела, організовуючи пошуково-дослідницьку роботу, екскурсії за межі дитячого садка з метою розвитку у дітей активної особистої діяльності, а не просто пасивного сприймання інформації.

На репродуктивному етапі поглиблюємо, розширюємо знання дітей, виховуємо бажання застосовувати набуті знання у практичній діяльності. Узагальнюючі заняття проводимо в різних нетрадиційних і цікавих формах. А кожний тематичний цикл завершуємо цікавою творчою формою: фізкультурними та музичними святами, розвагами, іграми, екскурсіями по селу. У своїй роботі багато уваги приділяємо роботі з батьками. Залучаємо батьків і до пошуку необхідної інформації, створення разом з дітьми цікавих книжечок, альбомів, малюнків. Працюємо в закладі за психолого-педагогічним проектуванням уже третій рік. За цей час опрацювали такі проекти: «Там, де казка живе», «У світі казки», «Професії моїх батьків», «Організація роботи з батьками», «Дружна родина - щаслива дитина», «Дива на піску», «З іграшками граємо - весело зростаємо», «Здоровим будь», «Пізнаємо світ навколо», «Світ кімнатних рослин», «Екологічна стежина», «Проект організації Глинського дошкільного навчального закладу з підвищення рівня педагогічної освіченості батьків щодо формування у них педагогічних знань і вмінь», проект з педагогічними працівниками «Сучасні підходи до підвищення професійної компетентності педагогів із громадського виховання дошкільників».

На мотиваційному етапістворюємо мотивацію, яка трансформує педагогічне завдання у прагнення, бажання дітей, збудить їхню внутрішню активність. Фахова майстерність педагога проявляється тут в умінні терпляче вислухати міркування кожного малюка, розглянути всі можливі варіанти розв'язання поставленої проблеми. Були використані: ігрові моменти, проблемні ситуації. Діти вивчають віршики відповідно до теми, виготовляють книжечки разом з батьками, вчимо пісеньки, таночки.

На інформаційному етапі за результатами діагностики, проведеної на попередньому етапі, здійснюємо системну роботу, спрямовану на збагачення знань дітей, оволодіння ними навичками та вміннями, необхідними для реалізації спільного задуму. Цей етап триває доти, доки діти не набудуть достатнього рівня знань і вмінь. На цьому етапі проводимо пошуково-дослідницьку роботу, спостереження. Фізкультхвилинки намагаємося пов'язувати зі змістом тематичного циклу та виду діяльності.

На репродуктивному етапі з метою розвитку в дітей уміння аналізувати, мислити, порівнювати, узагальнювати проводимо дидактичні ігри і вправи. Метою цього етапу є надання дітям можливості застосувати на практиці набуті на інформаційному етапі знання та навички, розв'язуючи нові проблеми, які виникають у процесі реалізації їхнього задуму. Тому дуже важливо вихователеві сформулювати завдання нетрадиційно, щоб у малюків виникла потреба серед наявних знань, умінь та навичок відібрати саме ті, які дадуть змогу розв'язати поставлену потребу.

Педагог дає кожній дитині змогу випробувати свої сили та можливості, зіставити їх з бажаннями; підтримує відчуття впевненості в своїх силах.

Під час самостійної ігрової діяльності ми звертаємо увагу на такі ключові аспекти:

• чи використовують діти для розв'язання конфліктних ситуацій знання, здобуті на інформаційному етапі;
• чи адекватно реагують на вчинки та слова однолітків;
• чи застосовують засвоєні правила поведінки у повсякденних ситуаціях;
• чи співпереживають одноліткам;
• чи чують вихователя, товаришів;
• чи можуть узгодити свої бажання з потребами та бажаннями інших;
• чи зіставляють свої бажання з власними можливостями.

На узагальнюючому етапі проводяться контрольні заняття з усіх видів організованого навчання, оцінюється рівень знань дітей.

На творчому етапі діти складають цікаві розповіді про книжечки, виготовлені вдома з батьками, використовуючи у мовленні поширені речення, слова-ознаки, синоніми, загадки, вірщики, вивчені вдома. На цьому етапі здійснюється реалізація задуму: проводяться свята, розваги, заняття з різних видів образотворчості тощо. Творча робота сприяє збереженню психічного здоров'я дітей, підвищує їхній життєвий тонус.

Запорука успішного педагогічного впливу на творчому етапі - віра в кожну дитину, в її здібності та потенціал. Не менш важливо активізувати батьків, залучити їх до спільної з донечками і синочками творчості.

На завершальному рефлексивно-оцінювальному етапі діти вчаться оцінювати самих себе і свою діяльність на всіх попередніх етапах, виявляти спільні здобутки та невдачі, помічати успіхи товаришів і радіти їм. На цьому етапі, використовуючи «древо цілей», дитячі роботи, поробки, костюми, маски робимо екскурсію в зворотному часі. Визначаємо, що вдалося, а що ні, які виникали проблеми, хто допомагав їх вирішувати, що нового навчилися.

Для того, щоб наша робота була ефективнішою, ми до неї залучаємо батьків, оголошуємо конкурс на кращу книжечку, виготовлену вдома тощо. Батьки з задоволенням підбирають потрібні загадки, прислів'я, придумують казки, беруть участь в екскурсіях.

Планування навчально-виховної роботи за проектною моделлю не обмежує наших дій жорсткими нормами, а дає змогу чітко усвідомити і прописати кожний крок спільної з дітьми діяльності.

У результаті такої діяльності діти наші розкуті, відкриті, активні, вміють висловлювати свої ідеї, пропозиції, доводити свою думку.

В основі нашої роботи з дітьми лежить модель тематичних проектів. Причому робота з молодшими дошкільниками здійснюється за тематичними циклами, а зі старшими - шляхом створення проекту. Тематика циклів і проектів збігається. Це дає змогу підготувати дітей молодшого віку до роботи над проектами у старшій групі.

Саме така організація освітнього процесу, як свідчить наш досвід, виявляється найбільш зручною та ефективною.

Додаток

Проект «У світі казки»

Мета проекту.

Освітня:

• поглибити знання дітей про казки;
• формувати у дітей літературні та художні здібності;
• стимулювати бажання використовувати в казкових сюжетах життєвий досвід;
• розширити знання дітей про те, звідки казка «приходить»;
• навчити емоційно та виразно передавати сюжет казки в іграх-драматизаціях;
• формувати емоційно-пізнавальну активність дітей;
• вчити складати план своєї діяльності для досягнення якісного кінцевого результату.

Розвивальна:

• розвивати вміння визначати власну позицію;
• уміння самостійно змінювати сюжет казок, складати нові казки;
• власне бачення проблеми;
• самостійність та ініціативу;
• творчі здібності;
• уміння одержувати задоволення від процесу та результатів своєї діяльності.

Соціалізуюча:

• виробляти у дітей власний погляд на події, позитивні емоції;
• застосовувати особистий досвід під час розв'язання певних казкових ситуацій;
• розвивати почуття відповідальності за певні вчинки та дії; створити умови для реалізації пізнавальної і соціальної активності дітей.

Виховна:

• виховувати цілісне ставлення до книги, до казки як духовного витвору;
• бажання бути добрими, справедливими, творчими казкариками;
• потребу приходити на допомогу казковим героям, змінювати їх, бажання разом втілювати в життя спільний задум.

Характеристика проекту:

• за домінуючою діяльністю: творчий;
• за тривалістю: короткотривалий;
• за кількістю учасників: колективний;
• за змістом: інтегрований.

«Дерево цілей» - казковий будиночок із завданнями.

• Мої улюблені герої.
• Українські народні казки.
• Книжка - казковий дивосвіт.
• Театр відчиняє двері.
• Театральна вистава «Колобок»

План реалізації

1 день. Мотиваційний етап.

Освітня діяльність.

Сюрпризний момент. Прихід у групу бабусі-казкарки у костюмі з кошиком, а в ньому багато дитячих книжок з казками; розглядання ілюстрацій, використання уривків від казок та віршів.

Проектне заняття «Дитина і навколишній світ».

Тема. У гостях у казки.

Мета. Виявити знання дітьми казок, казкових героїв, казкових речей, уміння оцінювати дії та вчинки казкових героїв; збагатити новими враженнями і переживаннями; заохочувати ініціативність у спілкуванні з однолітками; сприяти розвитку ініціативи, активності під час обговорення спільного задуму; спонукати дітей вносити пропозиції до «дерева цілей». Викликати бажання відправитись у мандри з Колобком та змінити кінцівку казки. Виховувати у дітей інтерес до казок.

Словник: казка, герої (персонажі), добро, зло, чарівні речі.

Матеріал: іграшки, книжки, уривки з казок, ілюстрації, «чарівні речі».

Методи і прийоми: ігровий момент - прихід у групу бабусі-казкарки; розгляд чарівних клубочків, бесіда, читання уривків казок.

Пізнавальна діяльність

Спостереження за хмарами. Як вони пересуваютьсяі завдяки чому. На що схожі?. Яких казкових героїв можна побачити в хмаринках?

Бесіда «Які казки в любите?» (виховувати у дітей пізнавальний інтерес, формувати вміння давати власну оцінку вчинкам героїв знайомої казки)

Ігрова діяльність

Дидактична гра:

Молодший вік: «З якої казки?».

Середній вік: «Розкажи далі».

Старший вік: «Відгадай казкових героїв» (пантоміма).

Сюжетно-рольова гра:

Молодший вік: «Подорож з Колобком (розвивати здатність прийняти на себе роль персонажу казки).

Середній, старший вік: «Книжковий магазин» (розвивати здатність створювати для задуманого сюжету ігрову обстановку).

Трудова діяльність

Праця (господарсько-побутова) - миття іграшок, прибирання в ігровому куточку, в центрах дитячої діяльності:

Молодший вік: виховувати бажання самостійно виконувати посильні трудові дії.

Середній вік: визначити мету праці, планувати послідовність трудових дій.

Старший вік: виконувати трудові дії в певній послідовності, здійснювати контроль за якістю кінцевого результату.

Індивідуальна робота

Робота з малоактивними дітьми «Назви казкових персонажів»

Продуктивна діяльність

Виготовлення казкового будиночку.

Мета. Виховувати вміння ставити перед собою мету: планувати, організовувати хід роботи, добирати потрібний матеріал та обладнання; розвивати фантазію; вдосконалювати навички охайного наклеювання та розміщення деталей на аркуші паперу.

Робота з батьками

Пропонувати батькам вести щоденну подорож у казку вдома у вечірні години.

2 день. Інформаційний етап.

Проектне заняття «Мовленнєвий розвиток», «Художня література»

Тема. Показ української народної казки «Колобок».

Мета. Продовжувати вчити переказувати казку близько до тексту. Розвивати образну пам'ять, зв'язне мовлення, дрібну моторику пальців рук. Виховувати допитливість, інтерес до народних казок, вміння розуміти персонажів, висловлювати своє ставлення до різних вчинків.

Зв'язне мовлення:

Молодший вік: переказ за допомогою навідних питань.

Середній вік: переказувати, виразно передавати мову персонажів.

Старший вік: переказувати, передаючи діалог дійових осіб, використовуючи епітети, порівняння; вчити дітей розуміти структуру казки: зачин, основна частина, кінцівка.

Словник:

Молодший вік: збагатити словник відповідно до теми «Тварини».

Старший вік: стимулювати та активізувати вживання образних виразів із казки.

Граматика

Молодший вік: додержуватись правильного порядку слів у реченні.

Середній вік: уживати, додержуючись правильного порядку слів, речення з прямою мовою.

Старший вік: спонукати утворювати нові граматичні форми за допомогою суфіксів (вовк - вовчик, заєць - зайчик).

Матеріал: іграшка Колобок, настільний театр «Колобок, книжечка з ілюстраціями до казки, шнурівка доріжок Колобка.

Пізнавальна діяльність

Спостереження за станом погоди. Які зміни відбулися? Які дерева ростуть на майданчику? Які б з них могли зустрітися Колобкові в лісі? Назвіть найвище.

Бесіда «Як до нас приходить книжка» (розгляд книг різної форми; використання ілюстрацій; розпізнавання уривків казок)

Екскурсія до бібліотеки (розширити знання дітей про те, де зберігаються книги, ознайомити з професією бібліотекара. Формувати вміння правильно користуватись книгами).

Ігрова діяльність

Дидактична гра

Молодший вік: «Збери картинку»

Середній вік: «Закінчи казку»

Старший вік: «Опиши улюбленого героя»

Сюжетно-рольова гра:

Молодший вік: «Частування Колобка»

Середній вік: «На будівництві казкового будинку»

Старший вік: «Бібліотека».

Конструктивно-будівельні ігри:

Молодший вік: доріжка для Колобка.

Середній та старший вік: будівництво казкового будинку для Колобка.

Трудова діяльність.

Праця (в куточку книги).

Молодший вік:привчати додержуватися порядку в куточку книги.

Середній вік: залучати до складання книг в куточку книги.

Старший вік: самостійно відбирати книги для ремонту.

Продуктивна діяльність

Виготовлення шапочок до гри-драматизації «Колобок»

Індивідуальна робота

Робота з дітьми, спрямована на розвиток уяви, вміння імітувати, перевтілюватися в героїв казок.

Робота з батьками

Консультація «Виховання казкою» (нетрадиційні методи роботи з казкою)

3 день. Інформаційний етап

Освітня діяльність

Проектне заняття «Малювання», «Рідна природа».

Тема: «Коли це було?» (сюжети казок в різні пори року).

Мета. Розвивати естетичне почуття, образне сприймання, вчити творчо відображати в малюванні характерні естетичні ознаки:

Молодший вік: узагальнити уявлення дітей про найхарактерніші ознаки пір року, спільно з вихователем зображувати епізод з народної казки «Колобок котиться по доріжці» (сюжетне мовлення).

Середній вік: закріпити знання про характерні прикмети кожного сезону; виконувати картинку-ілюстрацію до казки «Колобок».

Старший вік: систематизувати уявлення про послідовність сезонних змін у природі; виділяти у сюжетному малюванні головне за розміром, кольором, формою, передавати в малюнку відносні розміри, добирати матеріал для малювання згідно із задумом.

Матеріали: аркуш паперу, гуаш, пензлі, склянки з водою, серветки, зразки малюнків.

Методи і прийоми. Ігровий момент - прихід у групу бабусі-казкарки; розгляд ілюстрацій казок, події які відбуваються в різні пори року.

Пізнавальна діяльність

Пошуково-дослідницька діяльність: підставити обличчя під сонячні промені. Що діти відчувають? Заховатись в тінь. Які відчуття? Гра з сонячними «зайчиками».

Спостереження за сонцем. В яких казках є сонечко? Який настрій виникає після появи сонечка? Що спільне між сонечком і колобком?

Вправа «Покажи сонечко»

Бесіда «До нас книжка завітала» (розширити знання про те, що перш ніж підготувати виставу, необхідно підібрати художній твір - казку, яка друкується в книзі).

Ігрова діяльність

Дидактична гра:

Молодший вік: «Знайди друзів Колобка» (добір предметів круглої форми).

Середній вік: «Продовж казку» (самостійно переказувати близько до тексту).

Старший вік: «Назви перший звук у слові» (формувати навичкироботи, звуковий аналіз слова).

Сюжетно-рольова гра

Молодший вік: «В Колобка на гостинах» (формувати здатність володіти діями із сюжетно-образними іграшками).

Середній та старший вік: «В магазині книги» (вчити обдумувати задум, намічати сюжет гри, зацікавлювати ним однолітків).

Трудова діяльність

Праця в куточку природи (привчати піклуватись про тварин, птахів, доглядати за рослинами; закріпити знання про призначення інвентаря в куточку природи, значущість трудових дій).

Продуктивна діяльність

Творча робота. Виготовлення атрибутів до вистави «Колобок».

Індивідуальна робота

З окремими дітьми - складання казок за малюнками.

Робота з батьками

Запропонувати батькам виготовити казкових персонажів.

4 день репродуктивний етап

Освітня діяльність

Проектне заняття «Цікава математика», «Конструювання»

Тема. Нові друзі Колобка.

Мета. Розвивати логічне мислення та пізнавальний інтерес до математичних завдань «Нові друзі Колобка».

Молодший вік: «Один», «багато» - продовжувати вчити позначати словом кількість предметів, вправляти в розрізненні геометричних фігур: круг, квадрат, трикутник; конструювання «Герої казок» - вправляти в складанні персонажів казки з геометричних фігур за зразком;

Середній вік: «Скільки героїв казки» - лічити в межах п'яти.

Конструювання «Герой улюбленої казки» - заохочувати до пошукової діяльності, до її динамічності, сприяти розвитку індивідуальних здібностей дитини.

Старший вік: «Знайди, де заховався казковий герой» - орієнтуватися в місцезнаходженні, користуючись план-схемою»=.

Конструювання «Казкові образи» - удосконалювати вміння в роботі з папером, пінопластом, поролоном та ін, виготовляти іграшки з готової викройки (з штучного матеріалу)

Матеріал: таблиці, індивідуальні картки на закріплення просторових понять, казкові персонажі з геометричних фігур.

Пізнавальна діяльність

Спостереження за дощем. Акцентувати увагу на тому, що під час дощу грунт і пісок стають вологими. Чи можна гуляти в таку погоду? А якби Колобок відправився в мандри?

Пошуково-дослідницька діяльність: чому сухий пісок не ліпиться, а з вологого можна зліпити Колобка.

Ігрова діяльність

Дидактична гра:

Молодший вік: «Який герой казки» (узгодження іменників з прикметниками.

Середній вік: «Впізнай за описом».

Старший вік: «Обведи і заштрихуй казкового персонажа»

Сюжетно-рольова гра

Молодший вік: «Дитячий садок» (застосувати в грі образні іграшки, відображати окремі способи їх поведінки).

Середній та старший вік: «Дитячий садок для героїв казки» (добирати іграшки згідно із задумом).

Трудова діяльність

Праця в природі: догляд за квітами.

Продуктивна діяльність

Виготовлення ширми для вистави, білетів-запрошень.

Індивідуальна робота

Повторення рольових діалогів.

Робота з батьками

Розгляд ілюстрацій про театр.

5 день. Творчий етап.

Освітня діяльність

Проектне заняття «Ліпка\Аплікація»

Тема. Казковий дивосвіт (створення афіш до вистави).

Мета. Розвивати інтерес до роботи з різними матеріалами, спрямувати діяльність дітей на практичне використання роботи, учити працювати колективно:

Молодший вік - викладати і наклеювати зображення предметів, що складаються з двох-трьох частин однакової форми та величини.

Середній вік - вирізувати з квадратів предмети круглої форми (колобки).

Старший вік - складати аплікації з різних форм, створювати сюжетні композиції розміщенням предметів на аркуші, заповнюючи весь простір.

Матеріал: кольоровий папір, ножиці, клей, ватман, серветки, щіточки для клею.

Художня діяльність

Театральна вистава.

Тема. Колобок.

Мета. Дати змогу малюкам реалізувати свій творчий потенціал через драматизацію казки. Спонукати до виконання ролей. Формувати емоційно-ціннісне відношення до спільної справи. Виховувати естетичне сприймання оточуючого, відповідальність за спільну справу.

Пізнавальна діяльність

Спостереження: звернути увагу дітей на настрій глядачів. Акцентувати увагу на тому, що дітям вдалось розповісти їм про веселі мандри Колобка.

Бесіда «Мандри чудовим світом казки» (узагальнити знання дітей - книга, телебачення, театр.

Пригадати, що діти робили для того, щоб створити свою виставу про Колобка. Розвивати уяву, фантазію, творчі здібності, уміння користуватись тембром, дикцією. Формувати початкове критичне ставлення до своєї діяльності. Виховувати інтерес до казки та театрального мистецтва, створити радісний настрій, викликати почуття задоволення до спільної справи.

Ігрова діяльність

Дидактична гра:

Молодший вік: «Чарівна скринька».

Середній вік: «Відгадай за описом», «Розмалюй казку».

Старший вік: «Домалюй сюжет казки», «Швидко словр вибирай і до нього риму підбирай».

Сюжетно-рольова гра:

Молодший вік: «Дитячий садок для Колобка» - самостійно ставити ігрові завдання, що відтворюють нові уявлення про навколишнє.

Середній та старший вік: «У театрі» - гнучко і динамічнопов'язувати зміст здобутих на екскурсіях та з літературних творів знань з потреби власної гри. Трудова діяльність

Колективна праця: оформлення залу для вистави.

Індивідуальна робота

Індивідуальні бесіди про враження після вистави.

Робота з батьками

Вручити листи вдячності «За співпрацю», «За оригінальну роботу».

Література:

• Журнал «Дошкільне виховання», 2018, №11;
• Журнал «Дошкільне виховання», 2017 №4;
• «Палітра педагога» 2016, №6;
• «Палітра педагога», 2018, №4;
• «Бібліотечка вихователя дитячого садка», 2013 №5-6;
• «Бібліотечка вихователя дитячого садка», 2015 №4, 6, 7;
• «Бібліотечка вихователя дитячого садка», 2019 №8, 10.