Приклади проектів

Ярова Наталія Володимирівна

Вчитель української мови та літератури

Комунальний заклад «Ліцей «Надія» Світловодської районної ради Кіровоградської області

На початку ХХІ століття в сучасному постіндустріальному інформаційному суспільстві відбуваються неоднозначні трансформаційні процеси, тому сьогодення означене складним пошуком нового світорозуміння, педагогічного світовідчуття, яке здатне було б зазирнути в майбутнє. Сучасна освіта покликана осмислити свої здобутки, уроки, освоїти нові цінності. Початок третього тисячоліття має свій смисл, свою філософію. Це час визначення стратегічних орієнтирів, народження нової якості життя, інноваційної культури.

Найважливішою педагогічною проблемою нині стало впровадження в освітній процес засобів і методик, які допомагають дітям «відкривати» себе, розкривати свою особистість. Критерієм успішності підлітка стає не стільки результативність у вивченні шкільних предметів, скільки ставлення людини до можливостей власного пізнання й перетворення природи , історії, самої себе.

Нині в освіті України спостерігаються такі тенденції: удосконалення традиційних методик і методів роботи з учнями та пошуки й розробка нових альтернативних технологій, більш ефективних, оптимальних, результативних, ніж ті, що існували в минулому. Освітяни виконують основне завдання, що ставить Національна доктрина розвитку освіти в Україні на найближчі двадцять п'ять років, переходячи до особистісно зорієнтованих технологій навчання. Змінюється зміст процесу отримання освіти: це вже не процес передачі суми знань або інформації, не повторення готових результатів, а формування компетентностей, досвіду, самореалізація на основі природних даних і розвитку здібностей дитини.

Із кожним роком українська освіта стає відкритішою. Все більше розширюються прямі зв'язки між українськими й закордонними освітніми школами, все частіше впроваджуються в Україні інноваційні методи, нові освітні проекти, навчальні курси й навіть освітні програми, які підтримуються міжнародними організаціями, транснаціональними корпораціями чи університетами. Завдяки цьому українська освіта швидко збагачується новим досвідом, підходами, освітніми технологіями та методами, які підвищують «конвертованість» у світі українських дипломів та атестатів. У результаті - поліпшення якості навчання в наших школах, знання нашої молоді стають конкурентноспроможними. Одним із таких методів, що суттєво збагачує навчальний процес сучасної школи, є метод проектів, використання якого змінює традиційний підхід до навчання учнів.

Слово «проект» у європейських мовах запозичене з латини й означає «викинутий уперед», «той, що висувається», «той, що «впадає в око». Потім це слово починають розуміти як ідею, за якою суб'єкт може й має право розпоряджатися власними думками. Сьогодні цей термін часто й широко застосовується в різних сферах людської діяльності. Існують різні сучасні тлумачення, за якими проект - це:

• будь-яка діяльність, спрямована на визначення комплексу окремих кроків;
• задум певного нового об'єкту, матеріалізований у кресленнях, схемах, іншій документації [23, с.2];
• проблемні задачі високого ступеня складності, розраховані на довготривалість вирішення в процесі діяльності [36, с.2];
• певна форма організації великих і відносно самостійних починань;
• форма перебудови цілеспрямованої діяльності [23, с.1];
• досить тривала й послідовна діяльність, яка виконується людиною для досягнення реальної мети та вирішення життєвої проблеми;
• дія, яка виконується в природних умовах і містить вирішення порівняно складного завдання [25, с.115];
• оригінальна практико-орієнтована робота інтегрованого, міжпредметного й творчого змісту, у якій учень (вчитель) вирішує конкретні навчальні, культурні, соціальні задачі дослідницького й прикладного характеру, наповнюючи роботу новим освітнім (для вчителя - педагогічним) змістом і практичним смислом;
• завершена й завершальна форма творчо організованої самостійної роботи людини [19, с.104-105];
• феномен мудрості, тлумачення всього сущого, розгляд істини в її відриві від добра й краси [17, с.260].

С. Кримський з точки зору філософії розкриває відмінність поняття «проект»

від понять «програма», «план», «модель» [18, с.12-13] (табл. 1.2).

У педагогічному контексті проекти розглядаються як результат навчального проектування. Науковці й фахівці-практики пропонують розгорнуту типологію навчальних проектів за різними класифікаційними ознаками:

1. За діяльністю, яка домінує в проекті (дослідницький, пошуковий, творчий, рольовий, прикладний, інформаційний, ігровий, ознайомчо-орієнтований).

2. За предметно-змістовою галуззю знань (монопроект у межах однієї галузі і міжпредметний проект).

3. За характером координації проекту (безпосередній (жорсткий, гнучкий), опосередкований (неявний, що імітує учасника проекту).

4. За характером контактів (серед учасників однієї школи, класу, міста, регіону, країни, різних країн світу).

5. За кількістю учасників (індивідуальний, парний, груповий).

6. За тривалістю виконання проекту (короткостроковий, середньої тривалості, довготривалий) [34, с.28-29].

7. За ступенем складності (простий (рішення нескладної задачі), складний або комплексний (включає два й більше субпроекти або передбачає різні типи й форми творчої діяльності) [19, с.108].

8. За характером партнерських взаємодій між учасниками проектування (кооперативний, змагальний, конкурсний).

9. За характером цільових установок:

- втілення ідеї або плану;

- отримання естетичної насолоди;

- подолання інтелектуальних перепон;

- здобуття нових знань і досвіду [6, с.8-9].

10. За професійною спрямованістю (комунікаційний, екологічний, соціальний тощо).

11. За взаємозалежністю з іншими проектами (відокремлений, наскрізний, спіралеподібний, аналогічний).

12. За рівнем самостійності виконання:

- виконується сумісно з вчителем;

- виконується разом з іншими учнями сумісно з вчителем;

- виконується разом з іншими учнями без керівництва вчителя;

- виконується переважно самостійно.

13. За часом виконання:

- у навчальний час (поточний, підсумковий);

- у позанавчальний час;

- частково в навчальний і позанавчальний час.

14. За кінцевим результатом (матеріальний, особистісний).

15. За формою й методами організації (ділова гра, практична робота тощо)

[37, с.2].

16. За сутнісними характеристиками:

- створюваний (продуктивний), пов'язаний з трудовою діяльністю;

- споживчий (підготовка екскурсій, інформаційні послуги тощо);

- проект розв'язання проблеми (науково-дослідницький);

- проект-вправа (проект навчання й тренування для оволодіння певними навичками [35, с.3].

Незалежно від типу проекту результати роботи мають бути "відчутними",

певним чином оформленими, повинні мати конкретне матеріальне вираження

(відеофільм, альбом, бортжурнал «подорожей», комп'ютерна газета, альманах, веб-сторінка, серія заходів, репортаж тощо).

Продуктивна діяльність дає можливість учням доторкнутися до реального дорослого життя. На думку Н.С. Абашиної, це і є «кульмінацією будь-якого проекту, логічним завершенням якого є презентація та об'єктивна оцінка проведеної роботи та досягнутих результатів» [1, с.258]. Презентація та захист проектів перед незалежною аудиторією, що не брала участі в акціях, є важливим, відповідальним та хвилюючим етапом, адже постає необхідність оцінювання проекту її учасниками та співставлення оцінки з думкою спостерігачів. До того ж, здійснення ефективної презентації залежить від рівня сформованості дизайнерських, ораторських та акторських навичок. Підведення підсумків проекту та всього процесу його реалізації є невід'ємним виховним та навчальним етапом, під час якого дуже важливо належним чином акцентувати успіхи та недоліки проведеного дослідження.

Необхідно заохотити школярів до продовження участі в проектах різного типу, а також до вдосконалення особистісних характеристик та елементів роботи в команді. Дуже важливим є надання можливості учням оцінити себе та один одного, що потребує поважного ставлення, уміння слухати й прислуховуватися, критикувати та сприймати позитивну й негативну критику.

Презентація й захист проектів - невід'ємна й обов'язкова складова застосування методу проектів. Дидакти й викладачі здебільшого пов'язують презентацію та захист проектів із заходами в межах позакласної роботи з предмету, а також з нестандартними уроками на зразок: урок-диспут; урок-драматизація; урок- сумнів; урок-екскурсія; урок-занурення; урок-творчий звіт; урок-ділова гра; урок-прес-конференція; урок-конкурс; урок-змагання; урок-КВК; урок-узагальнення; урок творчості; урок-аукціон; урок-фантазія; урок-залік; урок-пошук істини; урок «парадоксів»; урок-концерт; урок-діалог; урок-конференція; урок-рольова гра; урок-семінар; урок-«Поле чудес»; інтегрований урок; урок-вікторина «Що? Де? Коли?» [4, с.86].

Проектну технологію вважають технологією ХХІ століття, а вміння застосовувати метод проектів у своїй педагогічній діяльності - показником високої кваліфікації вчителя, його прогресивної методики навчання та розвитку школярів. Методика життєво творчих проектів стає альтернативою в системі освіти, оскільки ставить за мету формування в учнів життєвої компетентності, що є особливо актуальним з точки зору компетентісного підходу, який нині входить у практику навчально-виховної роботи шкіл.

Швейцарський психолог Жан Піаже зауважив, що, навчаючи дитину «правильних відповідей», ми обмежуємо її можливості самій шукати і знаходити їх. Підвести учня до потрібних висновків споконвіку вважалося виявом педагогічної майстерності .

Використовуючи метод проектів та спираючись на особистий педагогічний досві , розумію, що до кожного покоління потрібен новий підхід .

Вважаю, що структурним компонентом будь-якого колективного проекту є його захист, покликаний узагальнити, презентувати, оцінити підсумки тривалої роботи. Захист проекту дозволяє активізувати різноманітні засоби персоніфікації, театралізації та мистецької самореалізації, активізувати й поглибити аналітичні вміння, гнучкість мислення, мовленнєву культуру для динамічного , емоційного , інтерактивного спілкування .

Робота над навчальним проектом мобілізує механізми конструктивної соціалізації особистості, навчає учнів поважати альтернативну думку, шанувати власну і чужу працю, бачити своє місце в спільній справі, тамувати агресію, краще розуміти один одного. Досвід колективного пошуку розширює обрії професійного вибору, активізує працездатність, інтерес до здобуття нових знань, посилює міру їх усвідомлення, готує до розв'язання актуальних життєвих проблем .

Проектна діяльність у школі дає учням великі можливості для самореалізації в майбутньому, сприяє розумінню потреби йти шляхом свідомих зусиль .

Успішним вважаю не той урок, який дає вичерпні відповіді, а той, що породжує у моїх вихованців безліч запитань. Це спонукає мислити, шукати, мандрувати широким життєвим полем, яке потрібно не тільки перейти, а й лишити на ньому добрий слід .

Робота над проектом потребує багато часу й неабияких організаційних здібностей учителя. Зрештою, підготовка та захист проектів є формою діяльності, що ідеально відповідає потребам поєднання «близької» й «далекої» перспектив ( за А. Макаренком ). Це практичний шлях здобуття навчального та соціального досвіду, активної реалізації життєвих планів особистості, про що один із провідників американського методу проектів Е. Колінз висловився так: «Дитинство не є прохідною кімнатою, вестибюлем, через який ми потрапляємо до дорослого існування. Це самостійна внутрішня кімната в життєвому просторі» .

Випускник середньої школи із сформованою життєвою компетенцією - це людина :

• знавець ;
• полікультурна ;
• соціальна ;
• творча особистість .

Які б технології не використовував у своїй діяльності вчитель-словесник, якими б методиками не захоплювався , які б інновації не впроваджував, він має пам'ятати, що найефективнішим засобом навчання, виховання та впливу є особистість педагога , його мудре слово .

Використана література.

• Кагоров Е.В. Еще о методе проектов // Метод проектів : традиції , перспективи , життєві результати : Практично-зорієнтований збірник. - К.: Департамент ,2003. - с. 412 - 416 .
• Освітні технології : Нав .- метод. посіб. /О.М. Пєхота , А.З. Піктенко , О.М. Любарська та ін.. ; За ред.. О.М. Пєхоти . -К. : А.С.К., 2004. - 256 с.
• Баханов К.О. Інноваційні системи , технології та моделі навчання історії в школі . - Запоріжжя : Просвіта , 2004 . - с. 77 - 100 .
• Пометун О., Пироженко Л. Інтерактивні технології навчання // Відкритий урок. - 2003. - № 3 -4. - с. 19 - 27.
• Єрмаков І.Г. Компетентісний потенціал проектної діяльності // http : //www/ library.edu-ua.net/
• Сисоєва С. Особистісно зорієнтовані технології : метод проектів // Підручник для директора . - 2005. - № 9 -10. -с. 25 - 31 .
• Гончаренко С. Український педагогічний словник . - К.: Либідь , 1997. -376с.
• Активні методи навчання//https://users.kri.kharkov.ua/lre/bde/ukr/pedde/active.htm
• Кримський С.Б. Проект і проектування в сучасній цивілізації // Метод проектів : традиції , перспективи , життєві результати : Практико-зорієнтований збірник. - К.: Департамент , 2003. - с. 6 - 15 .
• Іонова М.І. Потенціал методу проектів для розвитку творчої особистості // https://www/ioso.ru/distant/projekt/meth%20project/metod%20pro.htm
• Загуменнов Ю. , Шелкович Л. , Шварц Г. Особистісно зорієнтовані технології в освіті // Підручник для директора . -2005. - № 9-10. - с.10-24.
• Паламарчук О. Культорологічні проекти у профільній школі // Підручник для директора . - 2005. - № 9 - 10. - с. 59 -65 .
• Полат Е.С. Метод проектів // https://nsk.fio.ru/festival/docs/polat.htm
• Абашина Н.С. Розвиток ключових життєвих компетенцій через метод проектів // Метод проектів : традиції , перспективи , життєві результати : Практико-зорієнтований збірник . - К.: Департамент , 2003. - с. 257 - 258.
• Дичківська І.М. Інноваційні педагогічні технології : Навч. посіб. - К.: Академвидав , 2004. - 351 с.
• Логвін В. Метод проектів в контексті сучасної освіти // Завуч. - 2002. - № 26 . - с.8 -11 .